«Що таке суд присяжних та як стати одним з них?», - Олег Тимченко

Версія для друкуВерсія для друку

«Що таке суд присяжних та як стати одним з них?», - Олег Тимченко

 

Правосуддя в Україні здійснюється професійними суддями, а у визначених законом випадках, ще й за участю присяжних – громадян України, які виявили бажання стати народними засідателями, відповідають відповідним критеріям і були затверджені у встановлений законом спосіб.

Про те хто може бути присяжним та які справи розглядаються за його участі розповів начальник Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Олег Тимченко.

 

Хто такий присяжний?

Присяжний - особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжний зобов’язаний :

1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

5) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

 

Хто може стати присяжним?

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, якщо інше не визначено законом.

 

Хто не може бути присяжним?

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

 

Як стати присяжним?

Для того, щоб стати присяжним, особа має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до відповідного списку. Подані кандидатами документи розглядаються органом місцевого самоврядування для погодження в порядку черговості надходження поданих заяв кандидатів та формуються у списки присяжних. У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам до присяжних, місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.

 

Як відбувається залучення присяжних до конкретної справи?

Присяжних для у часті у кожній конкретній справі відбирає автоматизована система документообігу суду.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Відсутність без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк (для закінчення розгляду справи, розпочатої за їхньої участі).

 

Як бути з основним місцем роботи на час виконання обов’язків присяжного?

Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Варто сказати, що присяжним за час виконання обов’язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання народним засідателем чи присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

Важливо: на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя.

 

Які права має присяжний?

Присяжний має право:

- брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

- робити нотатки під час судового засідання;

- з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

- просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

 

Які ж у нього обов’язки?

Присяжний зобов’язаний:

- правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

- додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

- не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

- не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

- не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

- не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

 

До яких справ залучають присяжних?

Присяжних залучають до розгляду цивільних справ (обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання її недієздатною; визнання особи безвісно відсутньою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги; примусову госпіталізацію особи до протитуберкульозного закладу) та кримінальних справ (справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі).

Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

До розгляду цивільних справ залучають одного суддю та двох присяжних, до розгляду кримінальних справ – двох суддів та трьох присяжних.

 

Наверх ↑