Мисливцям про небезпеку африканської чуми свиней

Версія для друкуВерсія для друку

              Мисливцям про небезпеку африканської чуми свиней

Африканська чума свиней (АЧС) — одна із найнебезпечніших хвороб свиней, яка характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродістрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків. Для людини африканська чума свиней – безпечна. За поточний рік в Полтавській області зареєстровано 8 неблагополучних пунктів по АЧС, з них 7 – в господарствах.

  Збудник АЧС - вірус, стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища. У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин – до 155 днів, копченій шинці - до 5 міс., у гною - до 3 місяців.

  Хворі свині виділяють вірус АЧС з сечею, фекаліями, виділеннями з носа, очей та іншими природніми виділеннями. Загибель тварин при зараженні АЧС досягає 100 % !!!Засобів імуно-профілактики та лікування хвороби не існує !!!

В природних умовах на африканську чуму свиней можуть занедужати як домашні так і дикі свині будь-якого віку. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини та вірусоносії. Здорові свині заражаються при спільному утриманні їх з інфікованими вірусоносіями.        Збудник передається через корм, пасовища, транспортні засоби забруднені випорожненнями хворих тварин. Використання для корму незнезаражених харчових відходів також сприяє поширенню хвороби. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, люди, домашні та дикі тварини, гризуни, нашкірні паразити (деякі види кліщів, зоофільні мухи, воші), які контактували з хворими свинями та трупами тварин. Осередками вірусу в природі є дикі свині та кліщі роду орнітодорос.

 При блискавичному перебігу тварини гинуть без будь-яких ознак; при гострому – у тварин підвищується температура тіла до 40,5-42,0 °C, спостерігається ядуха, кашель, з’являються напади блювання, парези та параліч задніх кінцівок. Спостерігаються серозні або слизово-гнійні виділення з носа та очей, інколи кров’яний пронос, частіше запор. Хворі тварини здебільшого лежать, зарившись в підстилку, в’яло піднімаються, пересуваються та швидко втомлюються. Вони мають слабкість у задніх кінцівках, хитку ходу, голова опущена, хвіст випрямлений, посилена спрага. Шкіра на внутрішній поверхні стегон, на животі, шиї, біля основи вух вкрита червонувато-фіолетовими плямами. При натисканні вони не біліють (різко виражений ціаноз шкіри). На ніжних ділянках шкіри можуть з’являтися гнояки (пустули), згодом на їх місці утворюються струпи та виразками. у поросних хворих свиноматок відбуваються викидні (абортація).

 При патологічному розтині хворих тварин виявляють численні крововиливи в шкіру, слизові та серозні оболонки. Лімфатичні вузли внутрішніх органів збільшені, у вигляді згустків крові або гематом. В грудній та черевній порожнинах — жовтуватий серозно-геморрагічний ексудат з домішкою фібрину, інколи крові. Внутрішні органи, особливо селезінка, збільшені, з численними крововиливами. В легенях — міждольний набряк.

  Козельщинське районне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області нагадує, що під час проведення відстрілу диких кабанів з метою доведення  до нормативного показника їх щільності, а також перед початком та під час мисливського сезону необхідно забезпечити разом із спеціалістами Держпродспоживслужби і  мисливських господарств всіх форм власності відбір зразків патматеріалу від кожного впольованого дикого кабана та направлення його до державної лабораторії ветеринарної медицини  для дослідження на АЧС. При відборі та транспортуванні проб біоматеріалів забезпечити дотримання правил біобезпеки;

  рекомендує  мисливцям і/або особам, які здійснюють  діяльність в сфері мисливського господарства:

1) Знищувати внутрощі  добутих кабанів, шкури та інші побічні продукти полювання, які не використовують в їжу людям, любим способом, що не допускає їх розтягування дикими і домашніми тваринами (спалювання, закопування на глибину не менше 1,5 м), з обов'язковою дезінфекцією місць знищення або захоронення з використанням засобів, що забезпечують знищення вірусу АЧС.

2) Розробку туш видобутих тварин здійснювати централізовано в облаштованих на території мисливських господарств місцях, де підлоги і стіни приміщень, призначених для оброблення туш добутих тварин, дозволяють проводити неодноразову мийку та дезінфекцію.

3) Здійснювати дезінфекцію транспортних засобів і пристосувань, що використовуються для перевезення туш добутих тварин.

4) При транспортуванні туш добутих кабанів до місць централізованої обробки використовувати пристосування (пластикові або металеві ємності відповідного розміру) з метою недопущення попадання крові або природних виділень тварин на землю або різні поверхні транспортних засобів.

5) По завершенні полювання і оброблення туш кабанів здійснити дезінфекцію рук, взуття, а також ножів, сокир, гаків, мотузок та інших пристосувань.

6) Транспортування продукції полювання з мисливських господарств здійснювати тільки в непроникній тарі (поліетиленові і інші мішки з матеріалів відповідної щільності) з метою недопущення контамінації транспортних засобів і одягу кров'ю, м'ясним соком і т.д.. По можливості для транспортування продуктів полювання використовувати тільки багажні відділення транспортних засобів, днище яких обладнано гумовими або пластиковими коритоподібнимі килимками.

7) Не використовувати повторно для перевезення продукції полювання поліетиленові й інші пакети (мішки), утилізувати їх способами, що не допускають попадання вірусу АЧС в навколишнє середовище.

 8). Не допускати використання води, в якій проводилася мийка м'яса або субпродуктів від здобутих кабанів перед кулінарною обробкою, в корм свиням і іншим домашнім тваринам. Перед утилізацією таку воду необхідно піддавати кип'ятіння протягом не менше 5 хвилин або знезараженню хімічними  засобами

При виявленні трупа або відстрілі дикого кабана з вищепереліченими ознаками мисливцеві необхідно негайно повідомити про це фахівцям державної ветеринарної служби.

 

Наверх ↑