Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.

Версія для друкуВерсія для друку

Розірвання строкового трудового договору з ініціативи  працівника.

  Трудовий договір, укладений на визначений  строк, працівник може достроково розірвати з власної ініціативи. Порядок дострокового розірвання трудового договору відрізняється від порядку розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін.

   Ч.2 ст.23 КЗпП передбачено, що  строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

  Підставою  припинення дострокового  трудового договору  є закінчення строку ( п.2 ст.36 КЗпП). Припинення договору після  закінчення строку  не вимагає заяви працівника.  Власник також не  зобов»язаний  попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п.2 ст.36 КЗпП. Припинення трудового договору після закінчення  строку  можливе тільки протягом одного дня.

 Строковий трудовий договір може бути  припинено  достроково з тих самих підстав, що й договір укладений на невизначений  строк.

   Строковий  трудовий договір, відповідно до ст. 39 КЗпП підлягає розірванню на вимогу працівника до закінчення строку , на який його було укладено. Це допускається  у таких випадках:

  •  хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором,
  •  порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору . (При цьому працівнику обов»язково виплачується вихідна допомога).

Працівник відповідно  до ст.38 КЗпП має право  на звільнення у визначений  ним строк до закінчення двох тижнів після попередження про звільнення, у зв»язку  із неможливістю продовжувати роботу:

  • переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  •  вступ до навчального закладу;
  •  неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
  •  догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

  Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються  в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

  Закінчення  строкового трудового договору тягне його припинення. В останній день роботи  працівника має бути видано наказ про його звільнення.  Слід пам»ятати , що відповідно до пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці  України,  Міністерства юстиції України,  Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993р. № 58, днем  звільнення працівника є останній день його роботи.  Відповідно  до ч.1 ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган  зобов»язаний  у день  звільненням видати працівникові належно оформлену  трудову книжку і провести з ним  розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП.

Якщо  ж працівник  цього дня був відсутній на роботі,  наказ про його звільнення однаково видається, а працівника відповідно до п. 4.2 Інструкції  № 58 телеграмою або рекомендованим листом повідомляють про звільнення і потребу одержати трудову книжку.

Головний державний інспектор праці                                  Н.Чирвон         

 

Наверх ↑