Легалізація заробітної плати найманих працівників

Версія для друкуВерсія для друку

Легалізація заробітної плати найманих працівників

Питання виплати офіційної, прозорої заробітної плати дуже актуальне, адже більшість працівників, іноді, свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати заробітну плату “в конвертах”. Явна ознака прихованої зайнятості, коли людей оформлюють на роботу погодинно, проставляють їм у табелі робочого часу 2 або 4 години, тоді як вони працюють по 8 годин на день. Відповідно й показують зарплату за 2 або 4 години, а решту платять “у конвертах”. З великою кількістю працівників роботодавці взагалі не укладають трудові угоди з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку.

Від несплати внесків з тіньових доходів до державного бюджету, країна втрачає мільярди гривень, а працівники залишаються без відповідного соціального захисту та належного в майбутньому пенсійного забезпечення.

Кожному громадянину необхідно зрозуміти, що захистити себе він зможе тільки законним шляхом, і це можливо лише за умови оформлення трудових  відносин належним чином.

 Питання додержання законодавства про оплату праці та забезпечення соціальних гарантій працюючих на сьогодні - один із вагоміших напрямків роботи на місцевому рівні.

В ст.24КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ч.3 ст.41 УпАП зазначено,що  фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(8500грн-1700грн)

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ),(на сьогодні 41340грн.,) встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

 Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору.

Головний  державний інспектор                                                                    Н.Чирвон

Наверх ↑