Індексація заробітної плати – це мінімальні гарантії

Версія для друкуВерсія для друку

Індексація заробітної плати – це мінімальні гарантії

Індексація грошових доходів населення – це законодавчо встановлений механізм підвищення грошових доходів населення, який дозволяє частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону від 03.07.91 р. № 1282-XII).

               Згідно ст. 18  Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III індексація доходів населення віднесена до державних соціальних гарантій. Її мета – підтримувати достатній життєвий рівень громадян та їх купівельну спроможність в умовах зростання цін.

Про те, що заробітна плата підлягає індексації, чітко сказано також у ч. 5 ст. 95 КЗпП та ст. 33 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Процедура індексації регулюється Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078. Індексацію зобов'язані проводити всі роботодавці незалежно від форми власності.

Норми та гарантії в оплаті праці, установлені у КЗпП та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. Вимога про проведення індексації заробітної плати прямо передбачена ст. 95 КЗпП.

Ігнорування роботодавцем свого обов'язку щодо індексації заробітної плати прирівнюється до недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Якщо роботодавець не нараховує індексацію заробітної плати, його можуть притягти до відповідальності:

  • фінансової (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП);
  • адміністративної (ст. 41 КУпАП);
  • кримінальної (ст. 175 Кримінального кодексу, далі – КК).

 

Фінансові санкції до роботодавця за непроведення індексації застосовують органи Держпраці.

Якщо роботодавець не індексує заробітну плату своїх співробітників, йому загрожує штраф за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачений абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Штраф за таке порушення доволі солідний – 10 мінімальних заробітних плат, зараз це 41730 грн. за кожного співробітника, стосовно якого допущено порушення.

Адміністративна відповідальність за ненарахування індексації заробітної плати передбачена ст. 41 КУпАП.

Підставою для притягнення до відповідальності за ст. 41 КУпАП може бути як непроведення індексації зовсім, так і її несвоєчасне проведення; проведення з порушенням Порядку № 1078 тощо. Адже всі ці порушення підпадають під поняття «Інші порушення вимог законодавства про працю». Штраф за такі порушення становить:

  • від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КУпАП);
  • від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 5 100 грн.) – якщо вищезгадані порушення скоєні цією ж особою повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності або стосовно неповнолітнього працівника, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінюють, що виховують дитину до 14 років або дитину-інваліда (ч. 2 ст. 41 КУпАП).

Частиною 1 ст. 175 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати (а отже, й індексації) більше ніж за один місяць, якщо таке порушення скоєне умисно керівником юридичної особи або фізичною особою-підприємцем.

Санкції за цей злочин можуть бути такими:

  • штраф від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 17 000 грн.);
  • виправні роботи на строк до двох років;
  • позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Роботодавець звільняється від відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності він погасив заборгованість з виплати заробітної плати (у т. ч. індексації) (ч. 3 ст. 175 КК).

 

 

 

Головний державний інспектор 

Управління Держпраці у Полтавській області

 Білогуб А.Ф

 

Наверх ↑