Детальний план території Солоницької сільської ради за межами населених пунктів в адміністративних межах Солоницької сільської ради Козельщинського району

Версія для друкуВерсія для друку

 

СОЛОНИЦЬКА сільська рада

КОЗЕЛЬЩИНСЬКОГО РАЙОНУ  Полтавської  області

 

Детальний план території

за межами населених пунктів

 

 

Робота «Детальний план території Солоницької сільської ради за межами населених пунктів в адміністративних межах Солоницької сільської ради Козельщинського району» виконанна ДП Український державний науково – дослідний інститут проектування міст „Діпромісто” імені Ю.М.Білоконя на замовлення та завдання на проектування Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області.

 

Необхідність виконання вказаної роботи обумовлена тим, що територія Солоницької сільської ради частково потрапляє в зону розвитку  промислового вузла, який формується в південній частині сусіднього Кременчуцького району на базі Кременчуцької магнітної аномалії. Метою даної роботи є визначення та обгрунтування можливості розміщення об’єктів пов’язаних із освоєнням покладів залізної руди Кременчуцької магнітної аномалії на території Солоницької сільської ради та встановлення заходів по мінімізації техногенного впливу гірничорудної промисловості на оточуюче середовище. В роботі обґрунтовано можливості розміщення об’єктів Біланівського та Єристівського гірничо-збагачувальних комбінатів на територію Солоницької сільської ради, визначено планувально-просторову організацію території сільської ради, розроблені містобудівні умови та обмеження та порядок організації транспортного обслуговування.

Детальний план території після затвердження є основою для визначення вихідних даних для розроблення проекту забудови земельних ділянок; розміщення об’єктів будівництва; визначення містобудівних умов і обмежень; проектування будинків і споруд; проектування мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури та інженерного забезпечення території; проведення гідравлічних розрахунків інженерних мереж, розроблення проектів землеустрою, тощо.

Згідно завдання на проектування в детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва на етап 3-7 років (І етап), етап будівництва 15-20 років (ІІ етап).

Проект виконано на топографічній основі, наданій замовником, в системі координат УСК 2000.

 

Графічні матеріали:

 

1.

Схема розташування території селищної ради в планувальній структурі Козельщинського району

1:50000

2.

План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень.

1:10000

3.

Проектний план. Схема прогнозованих планувальних обмежень. Схема транспорту.

1:10000

4.

Схема магістральних мереж, споруд. Схема інженерної підготовки території.

1:10000

 

ПОЛОЖЕННЯ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ  В СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ

 

Солоницька сільська рада Козельщинського району Полтавської області знаходиться в західній частині Козельщинського району.

На території сільської ради розташовані п’ять населених пунктів: села Солониця, Нижня Жужманівка, Шевченки в центрі сільради, на північному сході – Верхня Жужманівка, а на південному заході — Комінтерн. Адміністративно-територіальним центром Солоницької сільської ради є село Солониця.

Транспортні зв’язки населених пунктів Солоницької сільської ради з обласним центром, столицею держави та іншими населеними пунктами здійснюються автомобільним транспортом.

Головний транспортний зв’язок території Солоницької сільської ради забезпечує міжнародна автодорога державного значення Олександрія-Полтава, яка проходить вздовж південної межі с.Солониця. Крім міжнародної автодороги, територію обслуговують автодороги місцевого значення, які забезпечують автомобільні транспортні зв’язки з населеними пунктами, які розміщені в межах сільської ради та  прилеглими населеними пунктами.

 

ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА МІСТОБУДІВНІ УМОВИ

ОПИС ПРИРОДНИХ УМОВ ТА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕРИТОРІЇ

 

Місцеположення. Орографія

В орографічному відношенні територія Солоницької сільської ради знаходиться на  Придніпровській низині  і розміщена на терасах річок Дніпра і Псла.

Рельєф території рівнинний, місцями має гривистий характер з наявністю старорічищ, прохідних долин та озер.

Піднесені гриви рельєфу чергується із значною кількістю старорічок та озер долини Псла. Схили долини поволі підвищуються та на сході території переходять в плато; відповідно змінюються абсолютні відмітки поверхні: на заході – 70-78 м, на сході – 75-134 м. Природна поверхня терас є в значній мірі підтопленою, місцями заболоченою рівниною.

Річки  в межах території відсутні. Територію пересікає і дренує штучний каналізований водотік, який з’єднує  низькі ділянки поверхні - низинні стариці, затоки, заплавні ділянки.

 

Кліматичні умови

Клімат території помірно-континентальний, недостатньо вологий, з м’якою нестійкою зимою та теплим, інколи посушливим літом.

 

Грунтовий покрив

Згідно з агроґрунтовим районуванням територія  знаходиться в межах Лівобережного Лісостепу з характерною строкатістю ґрунтів. В залежності від рівня ґрунтових вод тут сформувались: чорноземи, лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні та болотні солонцюваті і солончакові гідроморфні ґрунти. Ґрунтоутворюючими породами є сучасні та давні алювіальні відклади. Специфіка умов зволоження зумовила різну ступінь та види  їх солонцюватості.

Переважаючими у ґрунтовому покриві є чорноземи типові мало гумусні різного ступеню солонцюватості та лучно-чорноземні ґрунти, які є найбільш родючими для даної місцевості (місцями з вмістом гумусу до 5%). Підвищені ділянки зайняті чорноземами солонцюватими супіщаними та суглинковими, які  в межах сіл перебувають  переважно під садибною забудовою та садово-городніми ділянками.

Для підвищення потенціалу продуктивності ґрунти потребують відповідних агротехнічних заходів з покращення структури, закріплення піщаних масивів лучно-деревною рослинністю, збагачення гумусового горизонту,  регулювання вологості тощо.

 

Геологічні умови. Мінерально-сировинні ресурси

В геоструктурному відношенні територія знаходиться в межах зони з’єднання Дніпровсько-Донецької западини та Українського кристалічного масиву і характеризується досить складною геологічною будовою.

В геологічному відношенні територія складена кристалічними  породами (залягають на глибині до 100 м), представленими архейськими гнейсами криворізької метаморфічної серії, які містять залізисті кварцити і багаті залізні руди (Кременчуцька магнітна аномалія). Зверху вони перекриваються  відкладами кайнозою переважно піщано-глинистого характеру, в депресіях – пісками. Верхній шар представлений четвертинними та сучасними алювіальними піщано-суглинковими відкладами заплави та надзаплавних терас, які сформувалися в умовах діяльності р. Псла. Найнижчі ділянки заплави виповнені озерно-болотними утвореннями (мули, замулені піски, місцями - торфи).  

Геоструктурне положення  території обумовило наявність мінерально-сировинних ресурсів, основу яких становлять  залізні руди.

На даній території представлені легко збагачуваними залізними рудами Єристівського, Біланівського родовищ, які на даному етапі розробляються (Єристівське) та готуються до експлуатації.

На Схемі відображені орієнтовні межі залягання залізних руд, які є важливим фактором перспективного функціонально-планувального зонування проектної території. Місця прояву магнітних аномалій не підлягають забудові до остаточного уточнення рудоносності і розробки схеми генерального плану розвитку відповідної промислової зони.

Освоєння рудних родовищ супроводжується істотною зміною природних умов, пов'язаною з розвитком порушених територій, як на земній поверхні, так і в надрах. З великими фізичними параметрами техногенних форм рельєфу - кар'єрами, зовнішніми відвалами  розкривних порід, хвостосховищ тощо, що робить значний вплив на планувальну структуру території містобудування, розселення, організацію населених пунктів.

 

Гідрогеологічні умови водозабезпечення

Водопостачання сіл здійснюється з індивідуальних та групових шахтних колодязів, централізоване водопостачання відсутнє. Забезпечення питними водами території, що проектується, можливо від ділянки водопровідних споруд смт. Нова Галещина, планується подавати воду питної якості від Михайликівського підземного водозабору та від території промвузла.

Місцеві підземні води передбачаються для використання в якості технічних вод.

Антропогенні навантаження на геолого-гідрогеологічну товщу порід в зв’язку з експлуатацією залізорудних кар’єрів негативно позначились на гідрогеологічних умовах водозабезпечення проектної території і в перспективі активізуються. В зв’язку з цим централізоване питне водозабезпечення на перспективу передбачено за рахунок подачі дніпровських вод. Джерелом госппитного водопостачання прийняте Дніпродзержинське водосховище, від якого планується будівництво магістрального водогону питної води “м. Комсомольськ-Промзона”.

 

Інженерно-геологічні умови освоєння території

Відповідно до “Карти інженерно-геологічного районування території УРСР за складністю умов освоєння” (Мінгеології УРСР, 1986) регіон  належить до територій середньої складності умов освоєння.

Із несприятливих екзогенних геологічних процесів в межах проектної території найбільш виражені підтоплення, місцями заболоченість та можлива  вітрова ерозія. Місцями сформувались крутосхили (с. Верхня Жужманівка), зсувонебезпечні процеси не зафіксовані. Для східної частини характерні території з найбільшою вірогідністю розвитку лесів І типу ґрунтових умов за просіданням і острівними ділянками ІІ типу. В межах зони перспективного промислового розвитку (західна частина проектної території) можлива  техногенна порушеність поверхні.

В літологічному відношенні територія представлена переважно еолово-делювіальними, в долині - сучасними відкладами – алювіальними, місцями болотними. Алювіальні відклади - це піски, супіски і суглинки руслової та заплавної фацій загальною товщею 20-40 м. Болотні відклади мають локальне поширення переважно на заплаві і представлені мулистими пісками, мулами, місцями торфами загальною товщею до декількох метрів. Еолові відклади – це піски борових терас потужністю до 5-6 м. Плато та терасові площі перекриті легкими лесовидними суглинками  І і місцями ІІ типу ґрунтів за просадністю. Всі інші ґрунти не мають просадних властивостей.

Підтоплені території (з рівнем ґрунтових вод 2,5 м і вище) приурочені до заплавних та надзаплавних низьких ділянок поверхні. Низинність території зумовлює розвиток процесів заболочення, якого зазнають  низькі заплави, зрізані затоками і старицями, та подові ділянки надзаплавних терас. Загалом гідроморфні території займають понад 15% проектної території.

Ділянки борової тераси, літологічно представлені піщаними відкладами, які легко піддаються вітровій ерозії, потребують закріплення.

Таким чином, існуючі несприятливі екзогенні процеси зумовили підвищену складність інженерно-геологічних умов освоєння, що ускладнює планувально-містобудівні можливості території. При забудові такі території потребують застосування цілого комплексу заходів з інженерної підготовки. Активний розвиток гірничодобувної галузі обумовлює значні ускладнення інженерно-геологічних умов  в зонах промислового освоєння ЄГЗК і БГЗК, які розташовані на сусідніх територіях  і частково займають околиці власне території проектування.

Комплекс заходів щодо гірничо-геологічного освоєння цих територій передбачений в конкретних галузевих проектах і врахований дійсним проектуванням.

Згідно з діючою нормативною картою ЗСР-2004-С та “Списку населених пунктів України, розташованих в сейсмічно небезпечних зонах” (ДБН В.1.1-12:2014) територія проектування відноситься до зони з прогнозованою сейсмічною інтенсивністю 6 балів (по шкалі MSK-64, карта С – найвищий рівень небезпеки). З урахуванням проведення в кар’єрі вибухових робіт сейсмічність складе орієнтовно 7 балів.

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА МІСТОБУДІВНІ УМОВИ

 

Аналіз містобудівної ситуації

На даний час в південній частині Полтавської області на межі Кременчуцького та Козельщинського районів формується великий промисловий район, до складу якого, увійдуть підприємства по видобутку та переробці руди. Основні підприємства промутворення: ВАТ „Полтавський ГЗК” (існуючий), ТОВ „Єристівський ГЗК”, кар’єри Горишнє-Плавнинського, Лавриківського, Єристівського родовищ залізистих кварцитів, перспективний ТОВ „Біланівський ГЗК” з кар’єром Біланівського родовища залізистих кварцитів, Галещинське родовище багатих залізних руд, відвали породи, хвостосховища, електрична підстанція „Кременчуцька 330кВ”, існуючі підприємства та об’єкти м. Комсомольська та інші обслуговуючі об’єкти.

Загальна площа промислового утворення становитиме близько                20000 га, протяжність з півдня на північ - 30 км.

Більша його частина, близько 85%, буде знаходитися на території Комсомольської міської ради, Дмитрівської сільської ради та Кременчуцького району (Бондарівська, Пришибська та Салівська сільські ради), менша – на території Козельщинського району (Новогалещинська селищна рада, Солоницька сільська рада).

В 2010 р. бул почато освоєння Єристовського родовища залізистих кварцитів відкритим способом. На Єристівському родовищі залізистих кварцитів ведуться вскришні роботи на кар’єрі ТОВ «Єристівський ГЗК» (територія Дмитрівської, Пришибської та Солоницької сільрад).

Вже на найближчий час передбачається освоєння Біланівського родовища залізистих кварцитів відкритим способом (територія Дмитрівської та Бондарівської сільради) та Заруднянської ділянки Галещинського родовища залізистих руд (територія Бондарівської сільради Кременчуцького району, Василівської сільської та Новогалещинської селищної ради Козельщинського району).

Перспективи промислового розвитку регіону обумовлюють постійне розширення гірничодобувних територій на затверджених до експлуатації площах.

Вся ця ситуація пов'язана з розвитком порушених територій, їх впливом на планувальну структуру території, розселення, організацію населених пунктів, тощо.

В цілому гірничодобувна галузь пов'язана як з великими фізичними параметрами техногенних форм рельєфу, так і з суттєвою зміною навколишнього природного середовища. Концентрація промислового виробництва гірничо-металургійного комплексу зумовлює зміну гідрологічних та гідрогеологічних умов, природного режиму ґрунтових вод, активізацію екологічних впливів.

Сьогодні на території промислового утворення вже функціонує Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, який був створений в 60-ті роки минулого століття. Лавриківське, Горішнє-Плавнинське родовища залізистих кварцитів розробляються відкритим способом (територія Комсомольської міськради).

Освоєння Єристівського та Біланівських родовищ залізистих кварцитів на території Солоницької сільської ради, відбуватиметься наступним чином: розробка кар’єрів Єристівського ГЗК: в південно-західній частині сільської ради поблизу с.Комінтерн, частково потрапляє в межі села (розташування відвалів), а Біланівського ГЗК – в північно-західній частині сільської ради передбачається розміщеня промислових майданчиків та проходження залізничної колії.  

 

Оцінка існуючої ситуації

Солоницька сільська рада знаходиться в західній частині Козельщинського району і межує:

  • з північного боку – з Новогалещинською селищною радою Козельщинського району;

  • зі східного боку – з Пашківською сільською радою Козельщинського району;

  •  з південного боку – з Пришибською сільською радою Кременчуцького району;

  • з північно-західного боку - з Бондарівською сільською радою Кременчуцького району.

До складу Солоницької сільської ради входять наступні населені пункти: с. Солониця – 730 осіб, с. Верхня Жужманівка – 81 особа, с. Нижня Жужманівка – 129 осіб, с. Шевченки – 80 осіб, с. Комінтерн – 64 особи.

Освоєння Єристівського родовища залізистих кварцитів на території Солоницької сільської ради передбачається з південної-західної частини сільської ради, а Біланівського – з північно-західної частини сільської ради.

 

Сучасне використання території

Майже вся територія поза межами населених пунктів розпайована. На території сільради відсутні великі лісові масиви або інші значні зелені насадження. Виняток становлять лісосмуги, що проходять по всій території сільради вздовж польових доріг. По території сільради проходять дороги обласного та місцевого значення.

Невелика частина території Солоницької сільської ради потрапляє в зону розповсюдження покладів Кременчуцького залізорудного району, в зону гірничого відводу Єристівського та Біланівського родовищ.

На території ділянки ДПТ знаходяться об’єкти культурної спадщини:  пам’ятки археології та археологічні об’єкти – відомо 35 археологічних пам’яток і об’єктів.

 

Існуючий  розподіл території

Територія Солоницької сільради, в існуючих межах, відповідно до форми 6-ЗЕМ та обмірів опорного плану, становить 4661,7 га, в тому числі:

- територія сільських населених пунктів – 815,6 га (с. Солониця – 203,7 га, с. Верхня Жужманівка – 239,7 га, с. Нижня Жужманівка – 143,0 га, с.Шевченки – 90,3 га, с. Комінтерн – 138,9 га);

- територія поза межами населених пунктів – 3846,1 га.

В ДПТ розглядається територія поза межами населених пунктів.

 

Виробничий комплекс

 

В даний час на території Солоницької сільради функціонують, як селянські фермерські господарства так і приватні селянські підприємства, кількість зайнятих у всіх сферах діяльності становить близько  300 осіб.

 

Стан навколишнього середовища та екологічна ситуація

Атмосферне повітря. Стаціонарних  джерел  суттєвого забруднення  повітря в селах с/ради  немає. На даному етапі джерелами локального впливу є сільгоспоб’єкти  та автодороги.

Поза межами житлових районів джерелом забруднення є промислова зона гірничопромислового комплексу ЄГЗК (південно-західна окраїна території с/ради) та БГЗК (північно-західна околиця). За даними проектів ОВНС ці підприємства з їх кар’єрами та відвалами в перспективі є потенційними площинними джерелами забруднення. Як зазначається в проектах, впровадження новітніх технологій розробки родовищ руд  дозволить зменшити техногенні навантаження на прилеглі території, сконцентрувати небезпечні рівні забруднення в межах кар’єру та СЗЗ БГЗК і ЄГЗК. В результаті повітряний простір поза межами гірничих робіт не зазнає понаднормативного забруднення, крім можливих короткочасних випадків при НМУ.

Екологія водокористування. Негативних впливів зазнає водотік - спостерігається замуленість, поширення болотної рослинності, втрата дренажної спроможності, що призводить до заболоченості та підтоплення заплавних земель. Анофелогенність спостерігається в районі с. Верхня Жужманівка. Проектом планування передбачена розчистка русла та берегів з ліквідацією анофелогенної зони.

Ситуація з забрудненням ґрунтових вод усугубляється відсутністю практично на всій території забудови централізованого каналізування, зливової каналізації та наявністю необлаштованих вигребів в садибній забудові.

За даними лабораторних досліджень води шахтних колодязів сіл за санітарно-хімічними показниками не відповідають санітарним нормам.

Для упередження скидів стічних вод передбачається влаштування системи каналізації населених пунктів з очищенням стоків на ОС смт. Нова Галещина (для сіл Солониця та Верхня Жужманівка) та будівництва нових ОС (для сіл Нижня Жужманівка, Шевченки, Комінтерн). На перший час каналізування  житлової забудови потребує  облаштування водонепроникних вигребів з вивозом відходів на очисні споруди побутової каналізації.

Проект водоохоронних та прибережних захисних смуг водотоків та водойм в межах території проектування не розроблявся. Для покращення стану прибережних територій та регламентації водоохоронного режиму водотоків  та водойм в даному проекті передбачено нормативну прибережну захисну смугу (25 м, згідно ВКУ, ст.88) з озелененням прибережних захисних смуг в селах. Непридатні для експлуатації споруди і ті, що  не відповідають встановленим режимам їх експлуатації, підлягають винесенню зі смуг. Передбачені проектом об’єкти житлової забудови та господарювання розташовані з урахуванням зазначених вимог.

Екологія землекористування. Ситуація щодо стану земель ускладнюється природними особливостями - низинністю поверхні та перезволоженістю ґрунтів, що зумовлює техногенну забрудненість як ґрунтів, так і водного басейну. Значні площі заболоченостей зумовлюють формування потенційних епідеміологічно небезпечних ділянок (район с. Верхня Жужманівка).

Геохімічного обстеження території щодо її техногенного забруднення, в тому числі  тяжкими металами, в межах сіл не проводилось. Джерела токсичних забруднень ґрунтів відсутні.

До локальних джерел екологічних впливів відносяться території сміттєзвалищ, особливо стихійно виниклих. А також в районі с.В.Жужманівка є відкритий худобомогильник проте дані про його стан та конкретну прив’язку до місцевості відсутні.

Основними забруднювачами середовища будуть відвали розкривних порід (південно-західна окраїна). Зокрема, для складування розкривних порід Біланівського кар’єру, з урахуванням передових технологій та світового досвіду рекультивації порушених територій, планується використовувати вироблений простір Єристівського кар’єру, відвали поза межами  та в промисловій зоні БГЗК.   

Для поліпшення мікроклімату у проектних рішеннях передбачені роботи щодо фіторекультивації відвалів розкривних порід. Підбір деревно-чагарникових порід зелених насаджень передбачений з урахуванням їх санітарно-захисних і декоративних властивостей, пилогазостійкості, кліматичних умов.

Акустичний режим. Джерелами акустичного дискомфорту на території є залізниця, автодороги.

Нормативна санітарно-захисна зона від залізничного полотна становить 100 м (згідно ДБН 360-92**, п.7,8). Існуючі та проектні райони житлової забудови розташовані поза межами шумової зони від залізниці.

Через села проходять дороги місцевого значення, функціонування яких регламентуються санітарними відстанями до житлової забудови згідно ДБН 360-92**, п.7.32 (15-25 м). Ділянки нової забудови розміщені з урахуванням санітарних розривів.

Радіаційна ситуація.  За даними районної санітарно-епідеміологічної станції природна радіоактивність всіх складових природного середовища не перевищує допустимих значень.

Електромагнітний фон. В межах сіл відсутні паспортизовані джерела електромагнітного випромінювання.

По території сільради проходять ПЛ-10кВ, які регламентуються охоронними зонами 10 м  відповідно (згідно ДБН 360-92**, п.8.23, табл.8.5а) і враховані в планувальній структурі.

Санітарно-захисні зони та інші планувальні обмеження

В структурі планувальних обмежень враховані нормативні санітарно-захисні зони та санітарні розриви до житлової та громадської забудови від регламентованих в екологічному відношенні об’єктів, існуючих в межах території проектування.

Важливими об’єктами планувальних обмежень є санітарно-захисні зони кладовищ, яких в межах сільської ради розташовано 13, із них 8 – діючі (СЗЗ = 300 м), решта – закриті (з СЗЗ = 100 м). На перспективу передбачається організація нового кладовища (на захід від с.Нижня Жужманівка) площею 4,2 га.

В північно-західній частині та на околиці території с/ради проходить магістральний газопровід, який регламентується охоронною зоною.

Об’єкти ПЗФ як існуючі планувальні обмеження в межах території сільради відсутні.

Крім власних об’єктів екологічного впливу, досить суттєвим передбачається вплив об’єктів сусідніх гірничопромислових зон БГЗК та  ЄГЗК, санітарно-захисні зони частково перекривають територію проектування (північно-західна та південно-західна околиця відповідно). На Схему нанесені згідно даних розроблених проектів та нормативних вимог ДСП 173-96.

 

Висновки:

Аналіз містобудівної ситуації та представлених матеріалів дає підстави зробити наступні висновки:

1. Ділянка ДПТ, в межах Солоницької сільської ради, знаходиться в західній частині Козельщинського району. На території ділянки розташовані поклади залізної руди Єристівського та Біланівського родовищ Кременчуцького залізорудного району, які підлягають розробці. Територією ділянки проходять важливі транспортні та інженерні комунікації.

2. Зона гірничого відводу для розробки Єристівського родовища ведеться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №864 від 24.06.2006 р.

3. Біланівський ГЗК отримав ліцензії на розробку Біланівського родовища залізистих кварцитів і Галещинського родовища.

4. Відповідно до містобудівної документації, «Схеми планування території Козельщинського району Полтавської області», передбачається, що на частині території Солоницької сільської ради матиме розвиток промислове утворення, що формується на базі видобутку залізної руди Кременчуцької магнітної аномалії, а саме, в південно-західній частині сільради – розміщення відвалів, території інфраструктури Єристівського родовища, в північно-західній частині – розміщення промислових майданчиків та проходження залізничної колії для розвитку Біланівського родовища. Таким чином можна зробити висновок, що розміщення кар’єрів та супровідної інфраструктури Єристівського та Біланівського родовища не протирічить містобудівній документації.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, НА ЯКІЙ ПРОПОНУЄТЬСЯ РОЗМІСТИТИ ОБ’ЄКТИ ЄРИСТІВСЬКОГО ГЗК

Гірничий відвід Єристівського родовища охоплює територію Пришибської, Дмитрівської, Салівської та частково Солоницької сільських рад. Запаси Єристівського родовища затверджені ГКЗ СРСР протоколом №1444-К від 28.03.1980 р. Розробка родовища буде здійснюватись відкритим способом. Площа родовища близько 3 км2, протяжність – 4,8 км, ширина – від 0,3 до 0,7 км.

Освоєння родовища буде вестися поетапно.

Перший етап (1-5 роки розкриття) та другий етапи (5-7 роки розкриття) характеризуватимуться значним збільшенням об’ємів виїмки скельних порід. Після закінчення періоду розкриття родовище вводиться в експлуатацію. Період стабільної роботи кар’єру (третій етап) за проектною потужністю становитиме 25 років при загальній тривалості його роботи 40 років.

Розвиток гірських робіт у кар’єрі передбачається в північному напрямку з подальшим поглибленням.

Кар’єри Єристівського ГЗК отримають розвиток в південно-західній частині Солоницької сільради. Сьогодні на території перспективного розвитку кар’єру знаходяться розпайовані землі та потрапляє невелика частина населеного пункту Комінтерн.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, НА ЯКІЙ ПРОПОНУЄТЬСЯ РОЗМІСТИТИ ОБ’ЄКТИ БІЛАНІВСЬКОГО ГЗК

Біланівське залізорудне родовище розташоване на північ від Єристівського родовища і також відноситься до родовищ Кременчуцької магнітної аномалії. Гірничий відвід Біланівського родовища охоплює територію Бондарівської сільської ради Кременчуцького району та Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська Полтавської області, та частину Солоницької сільської та Новогалещинської селищної рад Козельщинського району.

ТОВ «Біланівський ГЗК» одержав ліцензію № 3572 від 20.12.2004 р на розробку Біланівського родовища залізистих кварцитів до 20.12.2024 року та дозвіл № 127 Полтавської обласної державної адміністрації на збирання матеріалів для узгодження місця розташування об’єктів інфраструктури Біланівського ГЗК.

Враховуючи конфігурацію, кількість запасів в кінцевих контурах кар'єра, а також обсяги при розкритті, Біланівське родовище залізистих запасів передбачено відпрацьовувати відкритим способом. Запаси руд становлять більше 1 млрд.т., протяжність Біланівського родовища становить близько 6 км, ширина у південній частині сягає 225 м, у північній – до 1000м. Розкриття родовища передбачається розпочинати з південної ділянки на північ від залізниці перегону ст. Потоки – ст. Галещина Укрзалізниці.

На першому етапі розкриття (становитиме орієнтовно 5 років) запроектовано розміщення кар’єру та відвалів, монтажного майданчика і транспортних комунікацій.

У подальшому для досягнення наміченої в проекті потужності щодо видобутку руди межі кар’єру розширяються поза визначені на першому етапі розкриття земельного відводу. На даний час на території Солоницької сільської ради в межах перспективного розвитку кар’єру знаходяться розпайовані землі.

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

Розподіл території за функціональним призначенням

Перспективний розподіл території в межах детального плану (в межах Солоницької сільської ради) повністю залежить від поетапного освоєння кар’єру та будівництва інфраструктури Єристівського та Біланівского ГЗК. До основних об’єктів комбінатів ввійдуть:

- кар’єри по видобуванню корисних копалин;

- зовнішні відвали вскришних порід;

- промислові майданчики;

- транспортні та інженерні комунікації;

- об’єкти хвостового господарства, системи гідротранспорту і зворотного водопостачання;

- дробильно-збагачувальний комплекс;

- об’єкти енергетичного забезпечення та допоміжного призначення.

Частина цих об’єктів, а саме, об’єкти хвостового господарства, системи гідротранспорту і зворотного водопостачання та дробильно-збагачувальний комплекс розміщуються поза межами ДПТ на території Бондарівської, Дмитрівської, Пришибської, Салівської сільських рад та Новогалещинської селищної ради.

На територію Солоницької сільської ради, в її південно-східній частині (в межах ДПТ), потрапляє частина зовнішніх відвалів Єрестівського ГЗК. При цьому, в санітарно-захисну зону від відвалів на перспективу потрапляє частина села Комінтерн (10 будинків підлягає переселенню). Планується, що ці мешканці будуть переселені на нову ділянку в межах села Комінтерн.

В північно-східній частині Солоницької сільської ради планується розмістити виробничі майданчики Біланівського ГЗК: збагачувальну фабрику та склад бідних руд, крім того, заплановано, що вздовж виробничої території буде проходити відвід залізничної ділянки Потоки-Галещина.

Навколо відвалів ТОВ «Єристівський ГЗК», та виробничого майданчику ТОВ «Біланівський ГЗК», та інших виробничих об’єктів формується санітарно-захисна зона. Перспективний розподіл території наводиться на І та ІІ етапи виконання детального плану (у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»). І етап реалізації ДПТ – 3-7 років, та ІІ етап реалізації ДПТ  – 15-20 років .

 

Перспективний розподіл території

На території Солоницької сільської ради планується розмістити об’єкти Біланівського та Єристівського ГЗК.

Таким чином, перспективний розподіл території в межах детального плану (в межах Солоницької сільської ради) частково буде залежити від будівництва інфраструктури гірничо-збагачувальних комбінатів.

Перспективний розподіл території наводиться на І та ІІ етапи виконання детального плану (у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»). І етап реалізації ДПТ – 3-7 років, та ІІ етап реалізації ДПТ  – 15-20 років при цьому показники трансформації території Солоницької сільської ради відбудуться вже на І етапі.

В північно-західній частині сільської ради (с. Солониця) передбачається розміщення промислових майданчиків Біланівського ГЗК та проходження відводу залізниці (І етап). Що вплине на межі с. Солониця, яка на перспективу становитиме 197,7 га.

В південно-західній частині сільської ради (с. Комінтерн) будуть розміщуватися відвали Єристівського ГЗК (на І та ІІ етапи). Що вплине на межі с. Комінтерн, яка на перспективу (ІІ етап) становитиме 119,2 га.

Таким чином, на перспективу передбачається зміна площі території населених пунктів, яка становитиме на І етап – 804,3 та ні ІІ етап - 829,4 га (зменшиться територія с.Солониця – 218,5 га, та с. Комінтерн – 119,2 га, при цьому збільшиться площа с Верхня Жужманівка – 256,1 га, Шевченки – 113,4 га, площа с. Нижня Жужманівка залишиться незмінною – 143,0 га).

Території за межами населених пунктів становитимуть на І етап – 3857,4, а на ІІ етап - 3832,3 га.

Виробнича сфера

Переспективи розвитку виробничого комплексу тісно пов’язані із розвитком ТОВ «Єристівського ГЗК», ТОВ «Біланівського ГЗК» передбачається, що чисельність персоналу за умови максимального завантаженя підприємств становитиме 3,5 тис. осіб та 1,79 тис. осіб, відповідно.

На території Солоницької сільської ради, відповідно до проекту  «Схема планування території Козельщинського району Полтавської області», на розрахунковий період передбачено розміщення нової птахофабрики на 20,0 тис. голів, крім того, передбачається подальший розвиток існуючої ферми (на 200 голів).

 

Характеристика видів використання території

На території Солоницької сільської ради можна виділити такі основні види (зони) використання території:

- зона розміщення населених пунктів;

- зона рекреації;

- сільськогосподарська зона;

- зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості;

- зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури.

Зона розміщення населених пунктів.

Як вже наводилося вище, сьогодні на території Солоницької  сільської ради знаходиться п’ять населених пунктів – с. Солониця, с. Верхня Жужманівка, с. Нижня Жужманівка, с.Шевченки, с. Комінтерн.

Сільськогосподарська зона.

Сільськогосподарська зона розташована практично на всій території сільської ради між виробничими територіями та територією населених пунктів. До її складу входять землі сільськогосподарського призначення, надані для потреб сільського господарства (розпайовані) та території сільгосппідприємств.

Зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості

Зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості займає північно-східну та південно-східну частини сільської ради. В цю зону входять відвали ТОВ «Єристівський ГЗК» та виробничі майданчика ТОВ «Біланівський ГЗК», а також резервні території для розміщення нових або розширення існуючих підприємств.

Зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури

Зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури включає в себе дороги, комунікаційні коридори та магістральні мережі інженерної інфраструктури.

 

Встановлення режиму забудови території для перспективної містобудівної діяльності

Забудова та благоустрій території в межах району проектування передбачається на основі переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови, єдиних умов та обмежень, що діють у межах території ДПТ.

1. В коридорах проходження магістральних мереж інженерної інфраструктури та їх охоронних зонах, в охоронних зонах споруд інженерної інфраструктури:

1.1. Магістральних водоводів, газових мереж:

- обов’язкове проведення заходів щодо утримання та експлуатації інженерних мереж;

- забороняється будівництво будівель та споруд в охоронних зонах магістральних мереж;

- забороняється будівництво, вирубання дерев, встановлення огорожі, проведення земляних робіт на глибині понад 0,3м, розрівнювання ґрунту без письмового дозволу підприємства, якому підпорядковані мережі.

1.2. Об’єктів водопровідної, газової інфраструктури.

- обов’язкове проведення заходів щодо утримання та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури;

- забороняється будівництво будівель та споруд в охоронних зонах об’єктів;

- забороняється проведення будь-яких робіт в охоронних зонах об’єктів без письмового дозволу підприємства, якому підпорядковані відповідні об’єкти.

2. На забудованих територіях населених пунктів та територіях, призначених для розвитку населених пунктів організація забудови повинна здійснюватись виключно відповідно до затвердженої містобудівної документації.

3. Розвиток території промислового утворення повинен здійснюватись лише у відповідності до затвердженої проектної документації, містобудівних умов та обмежень.

4. Освоєння територій сільськогосподарського призначення повинно вестись з максимальним дотриманням природоохоронного законодавства.

Переважні, супутні і допустимі види використання території, містобудівні умови та обмеження

- зона рекреації;

- сільськогосподарська зона;

- зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості;

- зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури.

 

Зона розміщення населених пунктів

Переважні, супутні та допустимі види використання в цій зоні повинні визначатися відповідно до планів зонування території населених пунктів, що виконуються на підставі генеральних планів.

 

Зона сільськогосподарського використання

До зони входять, землі сільськогосподарського призначення, надані для потреб сільського господарства, інші землі, що призначені для згаданих цілей відповідно до містобудівної документації.

Переважні види використання:

  1. сільськогосподарські підприємства;

  2. тепличні господарства;

  3. розсадники;

  4. сільськогосподарські угіддя (рілля, сади, городи, сіножаті, пасовища, тощо);

  5. лісосмуги;

  6. багаторічні насадження;

  7. водойми, болота.

Супутні види використання:

  1. інженерні комунікації;

  2. транспортні комунікації;

  3. земельні ділянки, надані громадянам для ведення господарства, в тому числі, фермерські;

  4. земельні ділянки, надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства;

  5. земельні ділянки, надані іншим несільськогосподарським організаціям для ведення сільського господарства.

 

Зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості

До зони входять території, на яких розміщуються об’єкти гірничодобувної промисловості ТОВ «Єристівський ГЗК», ТОВ«Біланівський ГЗК». Зона формується в межах виробничих територій, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови.

Переважні види використання:

  1. зовнішні відвали;

  2. проммайданчики;

  3. транспортні та інженерні комунікації (відводи під розвиток доріг та залізничних колій, прокладення інженерних комунікацій), що пов'язані з функціонуванням даної зони;

  4. споруди інженерної інфраструктури, що пов'язані з функціонуванням даної зони;

  5. зелені насадження спеціального призначення.

 

Зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури

Типи зон транспортної та інженерної інфраструктури встановлюються в залежності від виду та параметрів споруд та комунікацій, що розміщуються, а також обмежень на використання відповідних територій з урахуванням вимог щодо попередження їх негативного впливу на довкілля.

 

Основні принципи планувальної організації території

На територію Солоницької сільської ради, в межах якої виконується детальний план, потрапляє вісь першого рангу – міжнародна автодорпога Полтава-Олександрія, яка перетинає територію сільської ради в меридіональному напрямку, осі другого рангу: автодороги місцевого значення: обласні та районні, навколо яких концентруються населені пункти.

Через південно-східну частину сільради, безпосередньо через с.Солониця, проходить обласна автодорога місцевого значення Василівка – Нова Галещина – Пришиб, яка забезпечує транспортний зв'язок з смт Нова Галещина, має  вихід на обласну автодорогу місцевого значення Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - (М-22) і далі на територіальну автодорогу державного значення Бугаївка- Глобине – Фрунзівка – Манжелія – Козельщина – (М-22). Із південної сторони до с. Солониця підходять дві районні автодороги місцевого значення, які виконують транспортні зв’язки  з селами Нижня Жужманівка, Шевченки.

Однією з особливостей сільської ради є те, що частина території сільради на північному сході та південному сході потрапляє в зону розміщення об’єктів, пов’язаних з видобутком металургійної сировини.

Розміщення цієї зони на перспективу вплине на планувальну структуру території в межах ДПТ.

Одним з планувальних недоліків території є відсутність в межах сільської  ради великих масивів лісів т а інших зелених насаджень придатних для формування зон короткочасного та довготривалого відпочинку. Лише в центральній частині ради передбачається формування невеликої рекреаційної зони.

Проектом планується розміщення на території сільради нової птахофабрики на 20,0 тис. голів, передбачається подальший розвиток існуючої ферми.

Передбачається вдосконалення магістральної мережі сільради, зокрема, реконструкція та розширення існуючих автодоріг. З метою охорони довкілля пропонується організація санітарно-захисних зон від основних промислових об’єктів.

Рішення, прийняті в детальному плані території спрямовані на вдосконалення існуючої планувальної структури та на врахування рішень, прийнятих в попередній містобудівній документації.

 

Житловий фонд та населення

Існуючий житловий фонд сільської ради становить 24,29 тис.м2, чисельність населення 1012 осіб. Середня житлова забезпеченість 24,0 тис.м2.  Частина с.Комінтерн - 10 будинків, потрапляє під переселення на інші території в с.Комінтерн. Перспективний житловий фонд Солоницької сільської ради (згідно затвердженого проекту «Схема планування території Козельщинського району Полтавської області») на розрахунковй період становитиме 30,0 тис.м2, перспективна чисельність населення – 1100 осіб. Житлова забезпеченість 27,0 м2 на особу.

 

ОХОРОНА ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

В роботі «Пам’ятки археології на території Солоницької ради Козельщинського району Полтавської області», яка виконана «Центром охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації», згідно договору № 314-15/7е/2015 від 25 серпня 2015 р. до проекту «Детальний план території Солоницької сільської ради за межами населених пунктів в адміністративних межах Солоницької сільської ради Козельщинського району», наведено повний перелік пам’яток культурної спадщини, які знаходяться на території Солоницької сільської ради. Крім того, в цій роботі надано детальні рекомендації щодо заходів охорони пам’яток, що зберігаються та процедури дослідження пам’яток, що потрапляють в зону розвитку кар’єрів та відвалів ТОВ «Біланівський ГЗК» та «Єристівський ГЗК».

Перші згадки про пам’ятки старовини території сільської ради містяться в географічних та економічних описах цієї території, що з’явилися з останньої чверті XVIII ст. Так, в описі Малоросійської губернії 1798–1800 рр. вміщені свідчення, наприклад, про хутір та існуючий поряд курган Бутову могилу. Ці та деякі інші відомості можна вважати ознаками початку донаукового етапу вивчення старожитностей території сучасної сільської ради. Першим із дослідників згадує про наявність курганів уздовж Псла та на шляху до нього відомий учений-енциклопедист – російський академік В.Ф. Зуєв (1754-1794), який 1781 р. прямував Кременчуцьким шляхом з Полтави до Херсону і залишив наукові записки про свою подорож.

Фрагментарні обстеження на території Солоницької сільської ради були здійснені під час наукової експертизи території та округи нового Єристівського кар’єру залізистих кварцитів навесні 2003 р. Ці роботи проводила археологічна експедиція Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації на чолі з к. і. н., заслуженим працівником культури України О.Б. Супруненком. У ході розвідок була обстежена група курганів Бутової могили між сс. Базалуки та Солониця. Підчас експертизи території майбутнього Біланівського родовища залізистих кварцитів 2006 р., наукові описи отримали кілька курганів та їх груп в адміністративних межах сільської ради – група курганів І у складі двох насипів (досліджена археологічно 2014 р.) та курган І у с. Солониця.

Під час відновленої підготовки матеріалів до «Зводу пам’яток історії та культури України», наприкінці 2007 р., були отримані уявлення щодо наявності курганних старожитностей в околицях с. Комінтерн.

Улітку 2014 р. на території сільської ради проведені  перші науково-рятівні археологічні дослідження, пов’язані з вивченням на знесення комплексного об’єкта археології – групи курганів І поблизу с. Солониця, розташованої зліва від шосе М-22 Олександрія – Полтава, за 1,25 км на південний схід від села. Два кургани групи були досліджені повною мірою, а після проведення робіт їх насипи виявилися розпланованими. Розкопки проводилися у межах транспортного коридору ТОВ «Біланівський ГЗК» і фінансувалися ним же.

Наслідком цих робіт стало дослідження 18 поховань від епохи пізнього енеоліту до початку пізнього середньовіччя, а саме одного пізньо­енеолітичного, одного пізньоямної культури, трьох катакомбних доби раннього бронзового віку, трьох бабинської культури, семи зрубної та одного богуславсько-білозерської культур доби пізнього бронзового віку, одного скіфського та одного кочівницького ногайського. Найвиразнішими з-поміж поховальних комплексів є пізньоямне захоронення молодого чоловіка, що супроводжувалося рештками двох дерев’яних коліс, виробами з каменю і посудинкою з остеокерамічної маси.

Викликають закономірне зацікавлення дослідників дитячий поховальний комплекс богуславсько-білозерської культури, де містилися рештки скелету одомашненої гуски гуменника, а також пограбоване мародерами XVII ст. захоронення жінки-скіфянки V ст. до н.е. Публікація результатів цих досліджень готується до друку у збірнику наукових праць Полтавського краєзнавчого музею «Полтавський краєзнавчий: Зб. наук. праць за 2014 р.», що побачить світ на початку 2016 р.

Таким чином, на сьогодні відомо 35 археологічних пам’яток й об’єктів, в т. ч. комплексних, розташованих у межах Солоницької сільської ради: 73 кургани (22 насипи розміщені окремо, 51 – у складі 13 курганних груп); 3 майдани; 2 пункти місцезнаходжень поблизу курганів з матеріалами ХVIII ст. Розкопки проводилися тільки на одному комплексі поховальних об’єктів, який знищений у процесі досліджень. Важливо зазначити, що на 5 описаних курганах розташовані кладовища з похованнями жертв Голодомору 1932-1933 рр., на 1 – встановлений пам’ятний знак у пам’ять цих горезвісних подій. Зазначені об’єкти є комплексними меморіальними і мають подвійний предмет охорони чи привід до їх постановки на облік.

 

ТРАНСПОРТНЕ ТА ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Транспорт

 

Існуючий стан

Транспортні зв’язки зони території Солоницької сільської ради з містами Кременчуком, Полтавою, Комсомольським, смт. Нова Галещина, смт Козельщина та прилеглими населеними пунктами виконується переважно автомобільним  та частково залізничним видами транспорту.

 

Автомобільні дороги, автомобільний транспорт

Головний транспортний зв’язок території ДПТ Солоницької  сільської ради забезпечує міжнародна автодорога державного значення Олександрія-Полтава, яка проходить вздовж південної межі с. Солониця. Автодорога має ІІ технічну категорію, проїзна частина 7,0 м, покриття –асфальтобетон. Автодорога достатньо навантажена, середньодобова інтенсивність руху досягає до 8000  транспортних засобів у двох напрямках.

Крім міжнародної автодороги, територію Солоницької сільської ради  обслуговують автодороги місцевого значення, які забезпечують автомобільні транспортні зв’язки з населеними пунктами, які розміщені в межах сільської ради та  прилеглими населеними пунктами.

Через південно-східну частину безпосередньо через с. Солониця проходить обласна автодорога місцевого значення Василівка – Нова Галещина – Пришиб. Автодорога забезпечує транспортний зв'язок з смт. Нова Галещина, має вихід на обласну автодорогу місцевого значення Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - і далі на територіальну автодорогу державного значення Бугаївка- Глобине – Фрунзівка – Манжелія – Козельщина – (М-22).

Із південної сторони до с. Солониця підходять дві  районні автодороги місцевого значення, які виконують транспортні зв’язки з селами Нижня Жужманівка, Шевченки.

Слід визначити, що ділянки автодоріг державного та місцевого значення мають низькі технічні параметри. Автодороги потребують реконструкції та посилення.

Зовнішні пасажироперевезення забезпечуються: приватним транспортом, автобусами приміських і транзитних маршрутів.

 

Залізничний транспорт

Необхідну частину зовнішніх пасажироперевезень виконує залізничний транспорт. Вздовж північної межі с. Солониця проходить двоколійна електрифікована залізнична магістраль Кременчук – Полтава.     Транспортний зв’язок з найближчою залізничною станцією Галещина  (відстань від с.Солониця – 2,5 км) забезпечуює обласна автодорога місцевого значення Василівка – Нова Галещина – Пришиб.

 

Проектні пропозиції

 

Автомобільні дороги, автомобільний транспорт

Проект передбачає вдосконалення дорожньої мережі, яка обслуговує територію ДПТ Солоницької сільської ради:

- реконструкція ділянки міжнародної автодороги Олександрія-Полтава за параметрами І технічної категорії;

- реконструкція ділянки обласної автодороги місцевого значення Василівка – Нова Галещина – Пришиб з розширенням проїзної частини з 6,0м до 7,0м;

- посилення (поточний ремонт покриття, благоустрій) автодоріг місцевого значення: (М-22) - Нижня Жужманівка, (М-22) – Шевченки- Малики, М-22 – Верхня Жужманівка.

Потрібні автобусні пасажироперевезення  (культурно-побутові, трудові поїздки) забезпечать автобуси приміських і транзитних маршрутів маршрутів, які проходять через с.Солониця та смт. Нова Галещина. У подальшому для обслуговування населення Новогалещинської селищної ради, Солоницької сільської ради передбачається будівництво автостанції п’ятого класу (територія 0,3 га) в районі залізничної станції Галещина.

Рух приміського автобусу  пройде по головній вулиці.

 

Залізничний транспорт

У зв’язку з освоєнням гірничо-металургійного промислового району, що розміщується поза західною межею Солоницької сільської ради передбачається ліквідація залізничної лінії ст. Потоки – ст. Галещина на ділянці від с. Кияшки (Підлужне) до південно-західної межі смт Нова Галещина.

Запроектована нова ділянка залізничної лінії  пройде  дотично до північної  межі с.Солониця..

Транспортний зв’язок з залізничною станцією Галещина забезпечить ділянка обласної автодороги Василівка – Нова Галещина – Пришиб.

 

Водопостачання і каналізація

У межах території, що проектується відсутні магістральні мережі водопроводу та каналізації.

У с. Солониця існує одна свердловина на території сільгосппідприємства. Населення населених пунктів сільської ради  користується шахтними колодязями.

Населення сільської ради користується вигрібними ямами.

Забезпечення водою питної якості території, що проектується можливо від ділянки водопровідних споруд смт. Нова Галещина. На дану ділянки планується подавати воду питної якості від Михайликівського підземного водозабору та від території промвузла, для якого планується будівництво будівництво магістрального водогону питної води «м. Комсомольськ-Промзона».

Основні заходи щодо забезпечення водою населених пунктів Солоницької сільської ради:

  • проведення робіт по оновленню затвердженню даних по запасам підземних вод з урахуванням всіх розташованих поблизу населених пунктів із залученням відповідних спеціалізованих закладів та організацій.

  • розробка спеціалізованим проектним інститутом техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) водопостачання населених пунктів Солоницької сільської ради.

  • будівництво водогонів та водопровідних мереж в населених пунктах, що потрапляють під вплив промвузла. 

Каналізування населених пунктів, які знаходяться на території, що проектується  планується за допомогою будівництва системи централізованої каналізації. Для сіл Солониця та Верхня Жужманівка доцільно влаштування системи самопливно-напірної мережі з послідуючим перекачуванням стічних вод насосної станцією до очисних споруд каналізації смт. Нова Галещина. Очисні споруди, які розташовані на південно-східній території селищної ради потребують реконструкції зі збільшенням потужності та модернізації технології очищення стічних вод. Для сіл Нижня Жужманівка та Шевченки доцільно створення системи каналізації з влаштуванням спільних каналізаційних очисних споруд. Для с. Комінтерн пропонується будівництво власних локальних очисних споруд в межах села. Не каналізована житлова забудова повинна бути обладнана водонепроникними вигребами з вивозом відходів асенізаційним транспортом на очисні споруди побутової каналізації.

Основні заходи щодо забезпечення системою каналізації населених пунктів Солоницької сільської ради:

  • розробка проекту каналізації кожного населеного пункту сільської ради;

  • будівництво самопливних, напірних мереж каналізації насосних станцій та каналізаційних очисних споруд.

 

Теплопостачання

На теперішній час, в межах ДПТ, об’єкти соціальної та бюджетної сфери мають власні котельні, теплопостачання житлової забудови здійснюється через індивідуальні джерела теплоти.

Основним паливом в теплогенеруючих установках є природний мережний газ.

 

Проектні рішення

Теплопостачання нового житлового фонду, закладів та підприємств обслуговування буде вирішуватись через використання автономних та індивідуальних систем теплопостачання.

З метою покращення екологічного стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів для теплопостачання об’єктів пропонується застосування теплових установок сучасного типу (теплогідромеханічні генератори, теплові насоси та інші). Для теплонасосних установок (ТНУ) джерелом низькопотенційного тепла можливе використання систем утилізації тепла на очисних спорудах каналізації, використання тепла ґрунтів, водоймищ. Покриття теплових навантажень пропонується через комплексне застосування ТНУ з геліосистемами.

З огляду на значне подорожчання енергоносіїв, в тому числі органічного палива, насамперед природного газу, варто розширити поняття паливної кон’юктури за рахунок наявного або доступного в районі нетрадиційних і альтернативних видів палива. Альтернативним паливом до газу залишається вугілля, торф’яні види палива. Інші види палива можуть розглядатися як допоміжні або резервні (вторинні речовини і замінники палива: генераторний газ, водовугільна суспензія, осади і мули очисних споруд, тверді побутові відходи та ін.).

Вибір варіанту системи теплопостачання об’єкту, кількість джерел теплопостачання, місця їх розміщення, вибір основного обладнання конкретизуються на подальших етапах проектування за техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, з урахуванням відповідних Технічних умов та інвестиційних пропозицій.

 

Газопостачання

На теперішній час газопостачання території ДП вирішено на базі використання природного мережного газу від міжселищного газопроводу високого тиску І кат., підключеного до ГРС “Нова Галещина”.

По території ДП проходить магістральний газопровід І класу “Диканька-Кременчук-Кривий Ріг” Ø700мм.

 

Проектні рішення

Подальший розвиток системи газопостачання в межах ДПТ, намічається з урахуванням нових споживачів, місць розміщення площадок нового житлового будівництва.

На базі мережного природного газу розглядається забезпечення таких категорій споживачів:

житлові будинки – для приготування їжі та гарячого водопостачання;

джерела теплопостачання – як паливо.

Даним проектом пропонується газифікація таких населених пунктів:   с. Комінтерн та с. Шевченки. Для цього необхідно побудувати 3 ГРП (ШРП) і прокласти приблизно 10,5 км газопроводів високого тиску ІІ кат.

 

Електропостачання

Електропостачання існуючих споживачів Солоницької сільської ради здійснюється по існуючих лініях електропередачі 10-0,4кВ через трансформаторні підстанції 10/0,4кВ. Джерелом електропостачання Солоницької сільської ради є підстанція 35/10кВ «Потоки» (2´4,0МВА) та ПС 35/10кВ «Козельщина» (2´4,0МВА), живлення яких здійснюється від ПС-330кВ «Кременчук» по ПЛ-35кВ.

Для вирішення схеми електропостачання виконано розрахунок електричних навантажень:

- господарсько-побутові та комунальні потреби населення підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік на одну людину згідно норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», як для будинків з газовими плитами. При цьому прийняті нормативи враховують електроспоживання житловими будинками, громадськими закладами, підприємствами побутового призначення, вуличним освітленням тощо.

- сільське господарство - згідно з довідковими даними по проектуванню електричних систем, за укрупненими показниками питомої витрати електроенергії на одиницю продукції (кВтгодин/рік на кількість голів).

Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови, для забезпечення надійного електропостачання рекомендується проведення наступних заходів:

При необхідності, для розподілу електроенергії між споживачами передбачити спорудження необхідної кількості закритих трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ з двома трансформаторами розрахункової потужності. Розташування, кількість, потужність ТП-10/0,4кВ та приєднання їх до розподільчої електричної мережі вирішується на подальших стадіях проектування згідно до Технічних умов енергопостачальної організації. Електропостачання передбачено на напрузі 10-0,4кВ від нових та існуючих ТП-10/0,4кВ.

Протягом всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж 10кВ та 0,4кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.

При забудові проектних ділянок слід врахувати розташування існуючих повітряних ліній електропередачі 35-10кВ та передбачити улаштування технічних коридорів та охоронних зон, або винесення ліній за межі зони перспективної забудови чи переведення їх у кабельне виконання.

Положення електропідстанцій та траси ліній електропередачі 35-10кВ показано на схемі.

 

Інженерна підготовка та захист території Гідротехнічні заходи.

Існуючий стан

Територія Солоницької сільради розташована на Придніпровській низині  і розміщена на терасах річок Дніпра і Псла. Загальна площа території, що розглядається у даному проекті, складає біля 3846,1  га.

Територію пересікає і дренує штучний каналізований водотік, протяжністю 5,6 км (русло невеликого лівобережного струмка - останньої степової річечки  Лизьки (називають також Жужа, Жужманка)), який має витоки у північній частині сільської ради, на межі з Новогалещинською селищною радою Козельщинського району. Спостерігається замуленість водотоку, поширення болотної рослинності, втрата дренажної спроможності, що призводить до заболоченості та підтоплення заплавних земель. Анофелогенність спостерігається в районі с. Верхня Жужманівка.

Водоток з’єднує низькі ділянки поверхні - низинні стариці, затоки, заплавні ділянки. Його слабко виражена неширока долина, заглиблена на 0,8 – 2,9 м, має численні сліди антропогенного втручання, на зразок спрямління або рочищення русла у 1980-ті рр., пересохла і перетворилася у солонцювату заболочену ділянку на захід і південний захід від сс. Нижня Жужманівка та Шевченки.

 Оскільки долина р. Лизьки подекуди заболочена, це сприяє утворенню озер - невеликих водойм, загальна площа яких складає 15,9 га. В озерах на дні залягає мул, влітку  водойми заростають, а взимку – замерзають. Вода прісна, використовується для водопою та місцевого зрошення.

Рельєф території рівнинний, місцями має  гривистий характер з наявністю старорічищ, прохідних долин та озер. Абсолютні відмітки поверхні становлять: на заході – 70÷78 м, на сході – 75÷134 м. Природна поверхня терас є в значній мірі підтопленою, місцями заболоченою рівниною. В залежності від рівня ґрунтових вод тут сформувались: чорноземи, лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні та болотні солонцюваті і солончакові гідроморфні ґрунти. Ґрунтоутворюючими породами є  сучасні та давні алювіальні відклади. Найнижчі ділянки заплави  виповнені озерно-болотними утвореннями (мули, замулені піски, місцями - торфи).  

Для східної частини характерні території з найбільшою вірогідністю розвитку лесів І типу ґрунтових умов за просіданням і острівними ділянками ІІ типу. В межах зони перспективного промислового розвитку (західна частина проектної території) можлива  техногенна порушеність поверхні.

Підтоплені території (з рівнем ґрунтових вод 2,5 м і вище) приурочені до заплавних  та надзаплавних низьких  ділянок поверхні. Низинність території зумовлює розвиток процесів заболочення, якого  зазнають  низькі заплави, зрізані затоками і старицями, та подові ділянки надзаплавних терас. Ділянки борової тераси, літологічно представлені піщаними відкладами, які легко піддаються вітровій ерозії, потребують закріплення.

Активний розвиток гірничодобувної галузі обумовлює значні ускладнення інженерно-геологічних умов  в зонах промислового освоєння ЄГЗК і БГЗК, які розташовані на сусідніх територіях  і частково займають околиці власне території проектування.

З урахуванням проведення в кар’єрі вибухових робіт сейсмічність складе орієнтовно 7 балів.

Згідно даних Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства (№01-02/94 від09.03.2016 р.) в межах Солоницької сільської ради знаходиться один ставок площею водного дзеркала 4,9 га, об’ємом 73,5 млн.м³ . Регулювання (розчистка) русел рік і струмків та каналів і водойм  не проводилась. Згідно статистичної звітності – форма 6а-зем на території  Солоницької сільської ради знаходиться Козельщинська зрошувальна система, яка в даний період не працює. Проект водоохоронних та прибережних захисних смуг водотоків та водойм в межах території проектування не розроблявся.

Із несприятливих екзогенних геологічних процесів, у тому числі техногенного характеру, в межах території ДПТ найбільш виражені: підтоплення, заболоченість, просадність ґрунтів.

Більш детальна характеристика природних умов приводиться в розділі "Природні умови".

Проектні пропозиції

В результаті обстеження території, вивчення й аналізу природних умов, наявного картографічного матеріалу, враховуючи перспективи розвитку території ДПТ визначені наступні заходи та роботи щодо інженерної підготовки:

- захист від підтоплення;

- благоустрій існуючих ставків і водойм, ліквідація заболоченостей, регулювання русел струмків;

- проти просадні заходи; рекультивація порушених територій.

Крім того, на всіх ділянках будівництва, необхідно виконувати вертикальне планування та організацію поверхневого стоку окремі невеликі ділянки з більш крутими схилами потребують проведення облісення та озеленення.

Захист від підтоплення

Як згадувалося вище, на окремих ділянках в межах ДПТ, спостерігається високе стояння рівня ґрунтових вод (підтопленні території складають 601,4 га).

З метою поліпшення умов водного режиму передбачається здійснити комплекс заходів щодо зниження рівня ґрунтових вод, влаштувати ряд осушувальних каналів на першу чергу.

У боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод та для захисту від підтоплення будь-якої забудови рекомендується застосовувати: спеціальні заходи (при необхідності - влаштування дренажу) та заходи загального характеру (упорядкування поверхневого стоку), виконання гідроізоляції,  конструктивні заходи (будувати будинки без підвальних приміщень).

Для ліквідації підпорів, затоплення і підтоплення заплав струмків  необхідно здійснювати заходи з регулювання ріки та їх приток.

Виходячи з функціонального використання територій в межах ДПТ, даним проектом рекомендується здійснити зниження рівня ґрунтових вод на глибину (від проектної відмітки території) не менш чим на 2,5 м (згідно  п. п. 9.6-9.8 ДБН 360-92**  «Планування і забудова міських і сільських поселень»

Для захисту території від підтоплення необхідно виконати ряд наступних заходів:

- упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу: розчистка та регулювання струмків та водойм з відновленням їх пропускної спроможності та забезпеченням відводу вод з території села; створення під час реконструкції існуючої та нової забудови, нових мереж зливової каналізації;

- відновлення функціонування природних дрен (струмків),  існуючих дренажних систем (канав, каналів тощо) та  водопропускних споруд;

- капремонт та реконструкцію існуючих гідротехнічних  водопропускних споруд під магістральними дорогами (орієнтовно в кількості - 7  одиниць);

- посилення контролю за роботою нових дренажних систем, за станом гідротехнічних  водопропускних споруд;

- своєчасний ремонт та заміна спрацьованого обладнання дренажних систем, гідротехнічних водопропускних споруд та захисних дамб вздовж рік та струмків (загальною протяжністю біля 5,6 км);

- впровадження комплексного підходу до розв’язання проблеми ліквідації наслідків підтоплення, будівництво систем інженерного захисту з одночасним виконанням заходів запобіжного характеру;

- дотримання законодавства щодо режиму використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та смуг відведення;

- забезпечення контролю за будівництвом та використанням земель на підтоплених територіях.

В разі освоєння під будь-яку забудову ділянок територій, що попадають у зону затоплення, необхідно, виконати підсипку таких територій до незатоплюваних відміток (проектна поверхня землі повинна бути на 0,5 м вище від 1% відмітки максимального рівня затоплення).

 

Благоустрій існуючих ставків і водойм, ліквідація заболоченостей, регулювання русел рік і струмків

З метою, ліквідації антисанітарних умов на існуючих ставках і водоймах, загальною  площею водойм біля 10,9 га, передбачається здійснити комплекс робіт із благоустрою, розчищення від вологолюбної рослинності, мулу, поглибленню лож ставків і водойм, розчистку каналу (русла бувшої р.Лизьки), загальною  протяжністю  5,6 км.

Ложа водойм, ставків та гідроспоруди (водопропускні споруди під дорогами та проїздами) знаходяться  у незадовільному санітарно-гігієнічному стані та не відповідають санітарно-технічним вимогам, потребують капремонту (7 шт.) та реконструкції.

Ставки та копанки частково замулені, верхів'я їх заросли вологолюбивою рослинністю, і перетворюються подекуди в болото, із середніми глибинами 0,5÷1,0 м.

В умовах низинного рельєфу з підвищеним заляганням ґрунтових вод сформувались  солонцюваті ґрунти.

Верхній шар представлений четвертинними та сучасними алювіальними піщано-суглинковими відкладами заплави та надзаплавних терас, які  сформувалися в умовах  діяльності  р. Лизька. Найнижчі ділянки заплави  виповнені озерно-болотними утвореннями (мули, замулені піски, торфи).

Основним чинником активного формування техногенних форм рельєфу (кар’єрів, відвалів тощо) є сусідні промислові комплекси БГЗК та Галещинської шахти . Активне формування техногенних форм рельєфу в західній частині території (кар’єрів, відвалів тощо) пов’язано з розвитком промислових комплексів БГЗК, Галещинського рудника.

Середня глибина ставків і водойм, відповідно до санітарно-гігієнічних вимог,  повинна бути, з урахуванням замулення,  не менше ніж 2,5 м, що й пропонується  даним проектом.

Береги ставків і водойм пропонується  уположити і закріпити посівом багаторічних трав і посадкою деревинно-чагарникової рослинності.

Греблі й водоскидні (водопропускні споруди – труби та інші) споруди підлягають капітальному ремонту та реконструкції.

В межах ДПТ загальна кількість основних гідротехнічних водопропускних споруд/ГТС/ складає 7 одиниць; пропонується провести капремонт існуючих ГТС. Призначення існуючих ставків зберігається – комплексне (для культурно-побутових цілей, відпочинку й технічного водопостачання дрібних підприємств, рибництво, розведення водоплаваючої птиці, тощо).

Живлення ставків буде здійснюватися за рахунок поверхневого й підземного стоків. Обмін води в літньо-осінній період повинен здійснюватися 3÷5 разів.

Ставки-копані підлягають благоустрою: необхідно виконати комплекс робіт з оздоровлення їх ложа, аналогічно до  рекомендованого комплексу робіт для ставків

Рішеннями даного проекту рекомендується виконати ліквідацію заболочених ділянок з існуючими природними водоймами, копанками   наступними  способами:

- виконати роботи з поглиблення й розчищення заболоченої ділянки в разі використання їх для рекреації тощо.

 Вийнятий ґрунт рекомендується використовувати для підсипки заболочених ділянок на прилеглих територіях.

Ліквідації підлягають майже всі заболочені ділянки в межах території ДПТ – 47,9 га. Крім того, з метою попередження можливого виплоду малярійного комара ,в разі прояву такого, на таких ділянках необхідно проводити протималярійні заходи.

Виконання робіт із благоустрою існуючих ставків та водойм, ліквідації заболоченостей рекомендується виконати, в основному, на першу чергу будівництва.

Заходи щодо ліквідації заболоченостей методом підсипки намічаються також на першу чергу будівництва.

Вздовж каналу (русла бувшої р. Лизьки), на окремих ділянках, влаштувати прибережну захисну смугу. Виконання регулювання русел каналів, рік та струмків рекомендується виконувати в комплексі робіт із благоустроєм існуючих  водойм і ставків. Пропонується влаштування зон відпочинку біля водних об’єктів.

Потрібно провести роботи по терміновому видаленню пошкоджених  дерев, що досягли своєї вікової межі вздовж берегів, як таких що можуть  викликати виникнення надзвичайної ситуації при  падінні в разі сильного вітру, а саме призвести до травмування людей та значних матеріальних втрат.

Заборонити проводити водогосподарські роботи без погодження з відповідними службами та без розробки відповідних проектів на проведення таких робіт.

На ставку в північно-східній частині території району є ставок, який пропонується  також  до розчистки та благоустрою.

 Загальна площа водних об’єктів, яка підлягає розчистці та благоустрою складає 10,9 га.

Протипросадні заходи, рекультивація порушених територій

Просідання в лесових ґрунтах являє собою нерівномірні деформації переважно вертикального характеру, які відбуваються внаслідок суттєвої зміни фізико-механічних властивостей ґрунту під впливом дії вологи в умовах певного напруженого стану.

В межах ДПТ площа враження просадністю ґрунтів складає біля 1559,4 га (для східної частини характерні території з найбільшою вірогідністю розвитку лесів І типу ґрунтових умов за просіданням і острівними ділянками ІІ типу). Характер прояву і швидкість розвитку просадних деформацій створює великий вплив на деформації різних конструкцій будинків та споруд. Зволоження основи будівлі може викликати серйозні аварії будинків чи споруд та привести їх до стану повної непридатності для подальшої експлуатації.

Основні проблеми при будівництві на просадних ґрунтах полягають в:

  • зниженні міцності ґрунтів і активізація зсувних процесів;

  • деформації фундаментів і будівельних конструкцій при замочуванні ґрунтів основ;

  • розривах і розстикуванні в інженерних мережах, що сприяє збільшенню витоків;

  • затопленні (при витоках з водонесучих мереж) і зниження експлуатаційної придатності підвалів будинків, основи яких ущільнювалися важкими трамбовками;

  • погіршенні санітарно-гігієнічних умов при затопленні підвалів.

Для підвищення потенціалу продуктивності ґрунти потребують відповідних агротехнічних заходів з покращення структури, закріплення піщаних масивів лучно-деревною рослинністю, збагачення гумусового горизонту, регулювання вологості тощо. В межах зони перспективного промислового розвитку (західна частина проектної території) можлива  техногенна порушеність поверхні.

Активний сучасний розвиток гірничо-добувної галузі обумовлює значні ускладнення інженерно-геологічних умов  в зонах промислового освоєння. .

Як зазначалось, на території сусідньої Бондарівської сільської ради отримує розвиток потужний гірничодобувний комплекс  - Біланівський ГЗК та Галещинський рудник, експлуатація яких  супроводжується  значним навантаженням та суттєвою зміною навколишнього природного середовища,  утворенням великих фізичних параметрів техногенних форм рельєфу, порушення грунтів.

Рекультивація земель проводиться на землях, які зазнали змін в структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід внаслідок гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

На території Солоницької сільської ради є одна ділянка з порушеною поверхную землі площеню 4,8 га (сміттєзвалище).  Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими  відходами та їх захоронення на  не паспортизованих стихійних звалищах, які розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля.

Необхідно своєчасно вживати відповідні заходи з рекультивації порушених територій, особливо відпрацьованих і вже недіючих звалищ.

На перспективу усі стихійні звалища підлягають закриттю, відпрацьована частина території існуючого сміттєзвалища або усе звалище (в залежності від заповнення)  підлягають проведенню робіт по рекультивації та санації, а також відновленню їх території.

 Заходи по відновленню порушених територій вибираються залежно від інженерно-геологічних умов, виду використання і типів порушення (повне і часткове засипання глибоких ям і виробок, розрівнювання зритих місць, озеленення, роботи по запобіганню подальшому руйнуванню порушених територій та ін. види робіт).

При проведенні рекультивації на усіх видах порушених територій необхідно проводити ретельне обстеження і виконання робіт по рекультивації згідно проектів, які повинні розроблятися спеціалізованими організаціями, на кожну конкретну ділянку порушених територій. Комплекс заходів щодо гірничо-геологічного освоєння цих територій передбачений в конкретних галузевих проектах і врахований даним проектом.

Для покращення стану на території Солоницької сільради передбачається комплекс спеціальних заходів з інженерної підготовки та захисту території з урахуванням розвитку гірничо-металургійної інфраструктури: захист території від підтоплення, ліквідація заболоченостей; рекультивація порушених територій, проведення гідрорекультивації висохлих боліт та озер з метою оздоровлення та ефективного використання цих територій; утилізація та рекультивація відвалів після припинення підсипання порід, заліснення їх території.  

 

ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ НА ПЕРШИЙ ЕТАП ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ

 

Перший етап проекту охоплює період  3-7 років (до 2022.р.).

На території Солоницької сільської ради планується розмістити об’єкти Біланівського та Єристівського ГЗК, які розбудовуватимуть ся на І етапі..

Вже на І етапі в північно-західній частині сільської ради (с. Солониця) передбачається розміщення промислових майданчиків Біланівського ГЗК, розміщення виробничих територій та проходження відводу залізниці.

Крім того, в південно-західній частині сільської ради (с. Комінтерн) будуть розміщуватися об’єкти Єристівського ГЗК відвали від виробітку кар’єрів.

 

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

 

п/п

Назва показників

Одиниця виміру

Існуючий стан

Етап від 3 років до 7 років

Етап від

15 років до 20 років

1

2

3

4

5

6

1

Території Солоницької сільської ради, всього, в тому числі:

га/%

4661,7/100

4661,7/100

4661,7/100

1.1.

Територія в межіх населених пунктів

га/%

815,6/17,5

804,3/17,3

829,4/17,8

1.2.

Територія за межами населених пунктів

га/%

3846,1/82,5

3857,4/82,7

3832,3/82,2

1.2

Промислові підприємства всього, в тому числі:

га/%

-

198,6/5,2

232,1/6,1

1.2.1.

ТОВ «Єристовський ГЗК» (відвали)

га/%

-

24,5/12,3

58,0/25,0

1.2.2.

ТОВ «Біланівський ГЗК», всього, в тому числі:

га/%

-

174,1/87,7

174,1/75,0

-

промислові майданчики

га/%

-

132,5/76,1

132,5/76,1

-

резервні виробничі території

га/%

-

41,6/23,9

41,6/23,9

1.2.3.

Сільськогосподарські підприємства, птахоферма

га/%

1392,9/36,2

1409,0/36,5

1409,0/36,7

1.2.4.

Комунальні території

га/%

4,8/0,1

4,8/0,12

4,8/0,13

1.2.5.

Водні поверхні

га/%

7,9/0,2

7,9/0,2

7,9/0,2

1.2.6.

Лісові насадження (зелені насадження)

га/%

98,4/2,6

103,0/2,7

103,0/2,7

1.2.7.

Заболочені території

га/%

24,0/0,6

24,0/0,6

24,0/0,6

1.2.8.

Луки

га/%

510,8/13,3

360,5/9,4

360,5/9,4

1.2.9.

Підприємства та організації транспорту, всього, в тому числі:

га/%

45,5/1,2

74,7/1,9

74,7/1,9

1.2.9.1.

автомобільного

га/%

45,5/1,2

45,5/61

45,5/61

1.2.9.2

залізничного

га/%

-

29,2/39

29,2/39

1.2.9

Рілля

га/%

1761,8/45,8

1674,9/43,4

1616,3/43,4

2.

Житловий фонд

тис.м2

 

30,0

30,0

3.

Населення

тис. осіб

 

1100

1100

3.

Водопостачання,

всього, в тому числі:

м3/добу

-

323,48

323,48

3.1

потреба в питній воді

м3/добу

-

246,57

246,57

3.2

потреба в технічній воді

м3/добу

-

76,91

76,91

4

Каналізація, об’єм стічних вод всього

м3/добу

-

260,08

260,08

5

Електропостачання

 

 

 

 

5.1

Споживання сумарне, в тому числі:

МВт

-

0,262

0,262

5.2.

комунально-побутові послуги

МВт

-

0,250

0,250

6

Теплопостачання

Споживання сумарне

Гкал/год

 

1,0

1,0

7

Газопостачання

Витрати газу всього, в тому числі:

млн.м3/рік

-

2,28

2,28

7.1

на комунально-побутові послуги

млн.м3/рік

-

0,25

0,25

 

ДолученняРозмір
plan_isnuyuchogo_vikoristannya_teritoriyi_solonickoyi_s.r.jpg88.85 КБ
proektniy_plan_vidkritiy_solonicka_s.r.jpg104.06 КБ
Наверх ↑