Детальний план території Новогалещинської селищної ради за межами населених пунктів в адміністративних межах Новогалещинської селищної ради Козельщинського району

Версія для друкуВерсія для друку

НОВОГАЛЕЩИНСЬКА СЕЛИЩНА рада

КОЗЕЛЬЩИНСЬКОГО РАЙОНУ Полтавської  області

Детальний  план  території

за межами населених пунктів

Робота «Детальний план території Новогалещинської селищної ради за межами населених пунктів в адміністративних межах Новогалещинської селищної ради Козельщинського району» виконанна ДП Український державний науково – дослідний інститут проектування міст „Діпромісто” імені Ю.М.Білоконя на замовлення та завдання на проектування Козельщинської районної державної адміністрації.

У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території (ДПТ) – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Необхідність виконання вказаної роботи обумовлена тим, що територія Новогалещинської селищної ради частково потрапляє в зону розвитку  промислового вузла, який формується в південній частині сусіднього Кременчуцького району на базі Кременчуцької магнітної аномалії. В роботі визначено планувально-просторову організацію території селищної ради, розроблено проект містобудівних умов та обмежень, порядок організації транспортного обслуговування, обґрунтовано коридори  проходження нового відводу залізниці для обслуговування об’єктів Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (які розташовані на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району) та передбачено можливість розташування окремих об’єктів Новогалещинської шахти на території Козельщинського району.

Детальний план території після затвердження є основою для визначення вихідних даних для розроблення проекту забудови земельних ділянок; розміщення об’єктів будівництва; визначення містобудівних умов і обмежень; проектування будинків і споруд; проектування мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури та інженерного забезпечення території; проведення гідравлічних розрахунків інженерних мереж, розроблення проектів землеустрою, тощо.

Згідно із завданням на проектування в детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва на етап 3-7 років (І етап), етап будівництва 15-20 років (ІІ етап).

Проект виконано на топографічній основі М 1:10000 в системі координат УСК 2000.

Графічні матеріали:

 

1.

Схема розташування території селищної ради в планувальній структурі Козельщинського району

1:50000

2.

План існуючого використання території. Схема існуючих планувальних обмежень.

1:10000

3.

Проектний план. Схема прогнозованих планувальних обмежень. Схема транспорту.

1:10000

4.

Схема магістральних мереж, споруд. Схема інженерної підготовки території.

1:10000

 

 

ПОЛОЖЕННЯ СЕЛИЩНОЇ  РАДИ  В СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ

 

Новогалещинська селищна рада Козельщинського району Полтавської області знаходиться в західній частині Козельщинського району.

До складу Новогалещинської селищної ради входять смт. Нова Галещина, села Велика Безуглівка та Горбані.

Адміністративно-територіальним центром Новогалещинської селищної ради є смт. Нова Галещина.

Транспортні зв’язки населених пунктів Новогалещинської селищної ради з обласним центром, столицею держави та іншими населеними пунктами здійснюються автомобільним та залізничним транспортом.

Головний транспортний зв’язок території Новогалещинської селищної ради забезпечує міжнародна автодорога державного значення Олександрія-Полтава, яка проходить на південному сході селищної ради. Крім міжнародної автодороги, територію Новогалещинської селищної ради обслуговують автодороги місцевого значення, які забезпечують автомобільні транспортні зв’язки з прилеглими населеними пунктами. Переїзд через залізницю в межах смт Нова Галещина здійснюється в одному рівні.

Поряд із Новогалещинською селищною радою на території Кременчуцького району вже почалося формування великого промислового району на базі видобування покладів Кременчуцької магнітної аномалії, що матиме вплив і на розвиток всього Козельщинського району, та, зокрема, на смт. Нова Галещина та планування території Новогалещинської селищної ради.

 

ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА МІСТОБУДІВНІ УМОВИ

ОПИС ПРИРОДНИХ УМОВ ТА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕРИТОРІЇ

 

Місцеположення. Орографія. Кліматичні умови

В фізико-географічному відношенні територія належить до південної окраїни лісостепової зони і розташована в межах лівобережної Придніпровської низовини. В геоморфологічному відношенні територія розташована в зоні переходу широкої терасованої долини Псла в Придніпровське плато.

Територію пересікає р. Рудька (ліва притока Псла, відноситься до малих річок: площа басейну - 418 км2, загальна довжина – 58.5 км), яка вологою долиною (шириною 300-500 м) розділяє смт. Нову Галещину від с. Горбані. Постійного водотоку річка не має, в посушливі роки майже повністю пересихає.

Забудована частина сіл представлена надзаплавними, в тому числі боровою, терасами з слабо розчленованим рельєфом.

Активне формування техногенних форм рельєфу в західній частині території (кар’єрів, відвалів тощо) пов’язано з розвитком промислових комплексів БГЗК, Галещинського рудника.

 

Кліматичні умови. Клімат території помірно-континентальний, недостатньо вологий, з м’якою нестійкою зимою та теплим, інколи посушливим літом.

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно  архітектурно-будівельного кліматичного районування території України (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 “Будівельна кліматологія”) територія міста  віднесена до І архітектурно-будівельного району (Північно-Західний).

 

Ґрунтовий покрив. Зелені насадження.

Згідно агроґрунтового районування територія знаходиться в межах Лівобережного Лісостепу з характерною строкатістю ґрунтів. В залежності від рівня ґрунтових вод тут сформувались: чорноземи, лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні та болотні солонцюваті і солончакові гідроморфні ґрунти. Специфіка умов зволоження зумовила різну ступінь та види  їх солонцюватості. Ґрунтоутворюючими породами є сучасні та давні алювіальні відклади, лесовидні суглинки.

Переважаючими у ґрунтовому покриві є чорноземи типові мало гумусні різного ступеню солонцюватості та лучно-чорноземні ґрунти, які є найбільш родючими для даної місцевості (місцями з вмістом гумусу до 5%). Підвищені ділянки зайняті чорноземами солонцюватими супіщаними та суглинковими, які в межах сіл перебувають  переважно під садибною забудовою та садово-городніми ділянками.

Для підвищення потенціалу продуктивності ґрунти потребують відповідних агротехнічних заходів з покращення структури, закріплення піщаних масивів лучно-деревною рослинністю, збагачення гумусового горизонту,  регулювання вологості тощо.

В геоботанічному відношенні територія відноситься до південної окраїни Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції. Лісові насадження в межах території практично відсутні. Зелені насадження представлені переважно прибережними, полезахисними смугами, насадженнями вздовж доріг та залізниць  і  ін.

Незадовільними залишаються обсяги посадки лісонасаджень в смугах відводу автодоріг, на значній протяжності  автошляхів вони відсутні. Окремі ділянки автодоріг потребують знесення дерев, які пошкоджені омелою, та негайної їх заміни.

Територія району потребує розширення площ зелених масивів, особливо  в населених місцях та в межах техногенних впливів.

 

Геологічні умови. Мінерально-сировинні ресурси.

В геоструктурному відношенні територія знаходиться в межах зони з’єднання Дніпровсько-Донецької западини та Українського кристалічного масиву і характеризується досить складною геологічною будовою.

В геологічному відношенні територія складена кристалічними  породами (залягають на глибині до 100 м), представленими архейськими гнейсами криворізької метаморфічної серії, які містять залізисті кварцити і багаті залізні руди (Кременчуцька магнітна аномалія). Зверху вони перекриваються відкладами кайнозою переважно піщано-глинистого характеру, в депресіях – пісками. Верхній шар представлений четвертинними та сучасними алювіальними піщано-суглинковими відкладами заплави, надзаплавних терас, плато. Найнижчі ділянки заплави  виповнені озерно-болотними утвореннями (мули, замулені піски, місцями - торфи).  

Геолітологічна будова території обумовила наявність мінерально-сировинних ресурсів, основу яких становлять залізні руди. На даній території вони представлені легко збагачуваними та багатими залізними рудами  Біланівського та Галещинського родовищ, які на даному етапі готуються до експлуатації.

На Схемі відображені орієнтовні межі залягання залізних руд, що є важливим фактором перспективного функціонально-планувального  зонування проектної території. Місця прояву магнітних аномалій не підлягають забудові до остаточного уточнення рудоносності і розробки схеми генерального плану розвитку відповідної промислової зони.

Освоєння рудних родовищ супроводжується істотною зміною природних умов, пов'язаною з розвитком порушених територій як на земній поверхні, так і в надрах, з великими фізичними параметрами техногенних форм рельєфу - кар'єрами, зовнішніми відвалами розкривних порід, хвостосховищ тощо, що робить значний вплив на планувальну структуру території, розселення, організацію населених пунктів тощо.

 

Гідрогеологічні умови водозабезпечення.

В гідрогеологічному відношенні – це територія Дніпровського артезіанського басейну.

Зона прісних вод в регіоні не перевищує глибини 100-150 м і закінчується водоносним горизонтом бучацько-канівських відкладів. Починаючи з водоносних горизонтів у відкладах мезозою та палеозою, вони представлені високомінералізованими водами та розсолами.

Відповідно до геологічної будови та гідрогеологічних умов виділяються наступні водоносні горизонти, що містять прісні підземні води, які можуть бути використані для централізованого водопостачання:

  • водоносний горизонт нижньочетвертинних алювіальних і озерних відкладів;

  • водоносний горизонт алювіальних пліоценових відкладів;

  • водоносний горизонт бучацько-канівських відкладів.

Водоносний горизонт нижньочетвертинних алювіальних і озерних відкладів має обмежене поширення. Горизонти четвертинних відкладів в даному районі використовуються місцевим населенням для індивідуального водопостачання, експлуатуються шахтними колодязями та одинокими свердловинами.

Водоносний горизонт алювіальних пліоценових відкладів розвинутий в межах пліоценової тераси. Водотривкими породами є піски, покрівлею – глини. Водоносний горизонт бучацько-канівських відкладів розвинений повсюди. Водотривкими породами є бучацькі та канівські піски (товщина 26-38 м), покрівлею - київські мергелі, підошвою – юрські відклади. 

В 1984-86 роках Кременчуцькою ГРЕ проведена розвідка підземних вод для водопостачання гірничодобувних підприємств в особливий період. За результатами робіт підраховані та затверджені експлуатаційні запаси підземних вод.

Використання вод Михайлівського водозабору для потреб проектної території можливе на першому етапі. Для подальшого розширення перспектив водопостачання необхідні виконання додаткових гідрогеологічних робіт як з покращення водовіддачі існуючих, так і з  пошуку нових джерел водозабезпечення.

Перспективне водозабезпечення передбачається за рахунок використання існуючих джерел, буріння нових свердловин та будівництва водопровідних систем населених пунктів.

Антропогенні навантаження на геолого-гідрогеологічну товщу порід в зв’язку з експлуатацією залізорудних кар’єрів на сусідніх територіях негативно позначаються на гідрогеологічних умовах водозабезпечення в регіоні і в перспективі активізуються. В зв’язку з цим питне водозабезпечення на подальшу перспективу передбачено за рахунок подачі дніпровських вод. Джерелом госппитного водопостачання прийняте Дніпродзержинське водосховище. На розрахунковий період додаткове водозабезпечення території можливе від промвузла, для якого планується будівництво магістрального водогону питної води “м. Комсомольськ-Промзона”.

 

Інженерно-геологічні умови освоєння території

Відповідно до “Карти інженерно-геологічного районування території УРСР за складністю умов освоєння”  (Мінгеології УРСР, 1986) регіон належить до територій середньої складності інженерно-геологічних умов освоєння.

Із несприятливих екзогенних геологічних процесів в межах проектної території найбільш виражені підтоплення, заболоченість, місцями на ділянках борових терас можлива вітрова ерозія. Зсувонебезпечні процеси не зафіксовані. На східній околиці сформувались території з найбільшою вірогідністю розвитку лесів І типу ґрунтових умов за просіданням і острівними ділянками ІІ типу.

Найбільш поширеним екзогенним процесом на території району є потенційне підтоплення, якого зазнає біля 15% території. Підтоплені території (з рівнем ґрунтових вод 2,5 м і вище) приурочені до заплави р.Рудька та низьких надзаплавних ділянок поверхні. Найнижчі ділянки  заплави заболочені.

В літологічному відношенні територія представлена переважно делювіальними лесовидними суглинками та сучасними – алювіально-болотними відкладами долини річки. Алювіальні відклади - це піски, супіски і суглинки руслової та заплавної фацій загальною товщею в декілька метрів. Болотні відклади мають локальне поширення  на заплаві і представлені мулистими пісками, супісками товщиною до 5 м.

Ділянки борової тераси, літологічно представлені піщаними відкладами, які легко піддаються вітровій ерозії, потребують закріплення.

Всі ґрунти, за винятком південно-східної окраїни,  не мають просадних властивостей.

Таким чином, існуючі несприятливі екзогенні процеси зумовили деякі ускладнення інженерно-геологічних умов освоєння території. При забудові такі території потребують комплексу заходів з інженерної підготовки, що передбачено в проектних рішеннях.

Найбільш сприятливі в інженерно-будівельному відношенні водороздільні простори зі спокійним рельєфом та пологими ухилами, де ґрунтові води залягають  на глибинах не вище 3  м від поверхні землі.

Активний розвиток гірничодобувної галузі спричиняє значні ускладнення інженерно-геологічних умов в зонах промислового освоєння БГЗК, що розташовані на сусідніх територіях і частково займають західні околиці власне території проектування. Комплекс заходів щодо оптимізації гірничо-геологічних впливів  передбачений в конкретних галузевих проектах і врахований дійсним проектуванням.

Згідно з діючою нормативною картою ЗСР-2004-С та “Списку населених пунктів України, розташованих в сейсмічно небезпечних зонах” (ДБН В.1.1-12:2014) територія проектування відноситься до зони з прогнозованою сейсмічною інтенсивністю 6 балів (по шкалі MSK-64, карта С – найвищий рівень небезпеки). З урахуванням проведення в кар’єрі вибухових робіт сейсмічність склад, орієнтовно, 7 балів.

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА МІСТОБУДІВНІ УМОВИ

 

Аналіз містобудівної ситуації

На даний час в південній частині Полтавської області на межі Кременчуцького та Козельщинського районів формується великий промисловий район, до складу якого  увійдуть підприємства по видобутку та переробці залізної  руди. Основні підприємства промутворення розміщені на території Кременчуцького району: ВАТ „Полтавський ГЗК” (існуючий), ТОВ „Єристівський ГЗК”, кар’єри Горишнє-Плавнинського, Лавриківського, Єристівського родовищ залізистих кварцитів, ТОВ „Біланівський ГЗК” з кар’єром Біланівського родовища залізистих кварцитів, Галещинське родовище багатих залізних руд, відвали породи, хвостосховища, електрична підстанція „Кременчуцька 330кВ”, існуючі підприємства та об’єкти м. Комсомольська та інші обслуговуючі об’єкти. При цьому, розвиток промислового утворення суттєво впливатиме на розвиток Козельщинського району: передбачається розміщення Новогалещинської шахти на межі Новогалещинської селищної ради Козельщинського району та Бондарівської сільської ради Кременчуцького району, проходження відводу залізниці, а також можливе розселення населення, яке буде задіяне для функціонування потужного промислового вузла (в зв’язку із розробкою покладів Кременчуцької магнітної аномалії) в межах смт. Козельщина.  

Загальна площа промислового утворення становитиме близько                20000 га, протяжність з півдня на північ - 30 км.

Більша його частина, близько 85%, буде знаходитися на території Комсомольської міської ради, Дмитрівської сільської ради та Кременчуцького району (Бондарівська, Пришибська та Салівська сільські ради), менша – на території Козельщинського району (Новогалещинська селищна рада, Солоницька сільська рада).

В 2010 р. було почато освоєння Єристівського родовища залізистих кварцитів відкритим способом. На Єристівському родовищі залізистих кварцитів ведуться вскришні роботи на кар’єрі ТОВ «Єристівський ГЗК» (територія Дмитрівської, Пришибської та Солоницької сільрад).

Вже на найближчий час передбачається освоєння Біланівського родовища залізистих кварцитів відкритим способом (територія Дмитрівської та Бондарівської сільрад) та Заруднянської ділянки Галещинського родовища залізистих руд (територія Бондарівської сільради Кременчуцького району, Василівської сільської та Новогалещинської селищної ради Козельщинського району).

Перспективи промислового розвитку регіону обумовлюють постійне розширення гірничодобувних територій на затверджених до експлуатації площах.

Вся ця ситуація пов'язана з розвитком порушених територій, їх впливом на планувальну структуру території, розселення, організацію населених пунктів, тощо.

Освоєння родовищ залізистих кварцитів на території Новогалещинскої селищної ради, відбуватиметься наступним чином: в західній частині селищної ради – освоєння Заруднянської ділянки - частка території проектної Новогалещинської шахти (більша частина якої розміститься на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району), в північно-західній частині передбачається розміщення відводу залізниці для обслуговування об’єктів ТОВ «Біланівський ГЗК».

 

Оцінка існуючої ситуації

Новогалещинська селищна рада знаходиться в південно-західній частині Козельщинського району і межує:

  • на півночу – з Василівською сільською радою Козельщинського району;

  • з північно-східного боку – з Козельщинською селищною радою Козельщинського району;

  •  зі східного боку – з Пашківською сільською радою Козельщинського району;

  • з південно-східного боку – з Солоницькою сільською радою Козельщинського району;

  • із західного боку – з Бондарівською сільською радою Кременчуцького району.

Чисельність населення Новогалещинської селищної ради становить 3152 осіб, до неї входять наступні населені пункти: смт. Нова Галещина - з населенням – 2656 осіб, с. Велика Безуглівка – 266 осіб, с.Горбані – 230 осіб.

Частокво під освоєння Біланівського родовища залізистих кварцитів потрапляє незначна територія Новогалещинської селищної ради в її північній та північно-західній частині.

 

Сучасне використання території

Територія ДПТ в межах Новогалещинської селищної ради має неправильну геометричну форму, що видовжена з півночі на південь. Населенні пункти розташовані компактно смт Нова Галещина і Велика Безуглівка в західній частині селищної ради та примикають до межі с.Ревівка Бондарівської сільської ради, село Горбані розташоване на північний захід від географічного центру селищної ради.

Майже вся територія поза межами населених пунктів розпайована. На території селищної ради відсутні великі лісові масиви або інші значні зелені насадження. Виняток становлять лісосмуги, що проходять по всій території селищної ради в широтному та меридіональному напрямах вздовж польових доріг.

Незначна частина території Новогалещинської селищної ради потрапляє в зону розповсюдження покладів Кременчуцького залізорудного району в зону гірничого відводу Біланівського родовища.

У межах Новогалещинської селищної ради відомо 11 археологічних пам’яток і об’єктів.

 

Існуючий  розподіл території

Територія Новогалещинської селищної ради, в існуючих межах, відповідно до форми 6-ЗЕМ та обмірів опорного плану, становить 1637,3 га, в тому числі:

- територія сільських населених пунктів – 898,9 га (селище Нова Галещина – 607,5 га, с. Велика Безуглівка – 99,5 га, с. Горбані -191,9 га);

- територія поза межами населених пунктів – 738,4 га.

Виробничий комплекс

В даний час на території Новогалещинської селищної ради розташовані ТОВ АФ «Добробут», ПСП «Солоницьке», селянські фермерські господарства.

 

Стан навколишнього середовища та екологічна ситуація

Промислове виробництво проектної території переважним чином сконцентроване в смт. Нова Галещина.

На даному етапі на переважній частині території склався порівняно невисокий рівень комплексного техногенного навантаження.

Екологічна ситуація на західній окраїні території проектування перебуватиме під впливом діяльності виробництв гірничорудної промислової зони з розробки залізистих кварцитів, зокрема об’єктів БГЗК, які мають довгострокову перспективу розвитку. Передбачуване функціонування Галещинської шахти (рудника) з добичі багатих залізистих кварцитів відбуватиметься у складних гідрологічних та гідрогеологічних умовах.  Техногенні впливи на всі складові довкілля в результаті розробки в перспективі неминучі. Превентивні заходи щодо оптимізації ситуації передбачені у відповідних проектах:

  • Проект “Розробка Кременчуцького (Галещинського) родовища залізних руд” (ТОВ “Південдіпроруда”, 2014р.);

  • Проект ОВНС “Розкриття Біланівського родовища залізистих кварцитів. Коригування”, ТОВ “Фірма Надан”, 2015р.

Нижче наведений аналіз стану всіх складових природної та техногенно-екологічної ситуації, на основі якого виконано еколого-містобудівне обґрунтування розвитку території та розроблена Схема охорони навколишнього природного середовища.

Атмосферне повітря. Серед стаціонарних джерел забруднювачами довкілля є підприємства, сконцентровані в смт. Нова Галещина. Спостереження за рівнями забруднення повітря не ведуться. Ймовірно можливі підвищення рівнів забруднення в межах санітарно-захисних зон виробничих об’єктів (див. Схему планувальних обмежень).

Суттєвим доповненням забруднення є автомобільний транспорт,  загальний фон якого формують  транзитні джерела.

Екологія водокористування. Водний басейн території зазнає екологічного навантаження. Цьому сприяє нераціональна господарська діяльність та недотримання регламентів природокористування. Найбільшого техногенного впливу водному середовищу завдає гірничопромисловий комплекс БГЗК.

Негативних гідрологічний змін зазнає р.Рудька - спостерігається замуленість русла, поширення болотної рослинності, втрата дренажної спроможності, що призводить до заболоченості та підтоплення заплавних земель.

Проектом планування передбачена розчистка русла та оздоровлення з ліквідацією анофелогенних ділянок.

Контроль за станом вод проводиться відділом аналітичного контролю Полтавської обласної екологічної інспекції та Полтавським  регіональним управлінням водних ресурсів. За результатами спостережень річки території в останні роки мають оцінку від слабо до помірно забруднених. Головні інгредієнти, що обумовлюють низькі оцінки вод – амоній іони, нітрити, марганець, фосфати, розчинений кисень.

Враховуючи гідродинамічний зв’язок поверхневих і підземних вод, а також недостатню природну захищеність останніх, слід констатувати негативний вплив поверхневого забруднення та забрудненість підземних водоносних горизонтів, які використовуються в якості питних вод. Гідрогеологічні спостереження за станом підземних водних горизонтів фіксують забруднення води в колодязях нітратами, сульфатами, нафтопродуктами. Основною причиною є відсутність централізованих  систем водовідведення.

Для упередження скидів стічних вод проектом передбачається влаштування системи каналізації населених пунктів.  На перший час каналізування  житлової забудови потребує  облаштування водонепроникних  вигребів  з вивозом відходів на очисні споруди побутової каналізації.

Відсутність централізованої системи  каналізації (каналізоване  лише смт. Нова Галещина) є суттєвим фактором забруднення поверхневих та підземних водних джерел водокористування. Каналізаційні мережі в селах також відсутні (користуються вигрібними ямами), а поля фільтрації смт. Нова Галещина малоефективні і потребують сучасної реконструкції з розширенням потужності.

В районі загрозливою залишається ситуація з бактеріальною забрудненістю питної води. Крім того, в місцях використання бучацького водоносного горизонту існує проблема щодо підвищеного природного вмісту фтору. Тому необхідним є запровадження сучасних методів ефективної очистки вод.

Потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є недіючі свердловини, які  потребують санітарно-ліквідаційного тампонажу.

Така ситуація потребує розвитку систем каналізування населених пунктів, запровадження систем очищення каналізаційних господарсько-побутових стоків для приватних домоволодінь з метою ліквідації вигрібних ям, проведення відповідних гідротехнічних робіт (осушення, розчистки, збільшення водності р.Рудька та водойм, зменшення зони мілководдя акваторій, боротьби із заростанням води рослинністю тощо), що і передбачається проектом.

Екологія землекористування. Відповідно до агрокліматичного районування територія району відноситься до південної лісостепової зони.

Найбільш родючі землі сформовані на підвищених ділянках, зайнятих чорноземами типовими солонцюватими супіщаними та легкосуглинковими, які раціонально використовувати для товарного землеробства. Посівні площі зайняті переважно кормовими та технічними культурами.

Понижені території заплав та долин водотоків виповнені лучно-чорноземними та лучними солонцюватими ґрунтами. Ці території відносяться переважно до заливних луків.

В цілому землі району характеризуються високим рівнем сільськогосподарського освоєння. Для підвищення продуктивності ґрунти потребують відповідних агротехнічних заходів з покращення структури, закріплення піщаних масивів лучно-деревною рослинністю,  збагачення гумусового горизонту,  регулювання вологості тощо.

Ситуація щодо стану земель ускладнюється природними особливостями - наявністю перезволожених ґрунтів, що зумовлює забрудненість як ґрунтів, так і водного басейну. Значні площі заболоченостей зумовлюють формування потенційних епідеміологічно небезпечних ділянок.

Джерела забруднень ґрунтів мають локальне поширення – звалища, відходи тварин тощо. Худобомогильники на території с/ради відсутні. Причинами локального забруднення ґрунтів в селах є відсутність  каналізаційних мереж та недосконала система збору ТПВ. За даними паспортизації місць видалення відходів в селах відсутні паспортизовані звалища/полігони для накопичення відходів. Через недосконалість поводження з ТПВ та відсутність сучасних полігонів для їх захоронення утворюються дрібні стихійні звалища і проблема  набуває  гостроти.

На даному етапі захоронення ТПВ на території селищної  ради здійснюється на звалищі площею 5,9 га (за межами смт. Нова Галещина), на перспективу в смт Козельщина передбачено будівництво сміттєсортувальної станції (СПТ Козельщинського району).

Радіаційна ситуація.  За даними районної санітарно-епідеміологічної станції природна радіоактивність всіх складових природного середовища не перевищує допустимих значень.

Акустичний режим. Електромагнітний фон. Джерелами акустичного дискомфорту на території є залізниця, автодороги.

Нормативна санітарно-захисна зона від залізничного полотна становить 100 м (згідно ДБН 360-92**, п.7,8). Існуючі та проектні райони житлової забудови розташовані поза межами шумової зони від  залізниці.

Через села проходять дороги місцевого значення, функціонування яких регламентуються санітарними відстанями до житлової забудови згідно з ДБН 360-92**, п.7.32 (15-25 м). Ділянки нової забудови розміщені з урахуванням санітарних розривів.

В межах сіл відсутні паспортизовані джерела електромагнітного випромінювання.

По території селищної ради проходять ПЛ-35кВ і 10кВ,  які регламентуються охоронними зонами 15 і 10 м відповідно (згідно з ДБН 360-92**, п.8.23, табл.8.5а) і враховані в планувальній структурі.

Санітарно-захисні зони та інші планувальні обмеження.

В структурі планувальних обмежень враховані нормативні санітарно-захисні зони та санітарні розриви до житлової та громадської забудови від регламентованих в екологічному відношенні об’єктів, існуючих в межах території проектування.

Складність санітарно-гігієнічної та екологічної ситуації в районі промислових  вузлів  потребує розроблення об’єднаної санітарно-захисної зони з визначенням місць розташування та рівнів екологічного впливу всіх джерел забруднення, а також визначення перспектив щодо зменшення їх впливу. 

Важливими об’єктами планувальних обмежень є санітарно-захисні зони кладовищ, яких в межах селищної ради розташовано 9, із них 6 – діючі (СЗЗ = 300 м), решта – закриті (з СЗЗ = 100 м). Всі території поховань  потребують благоустрою, інженерного захисту водоносних горизонтів та поверхневого стоку від забруднення токсичними речовинами. На перспективу передбачається закриття всіх діючих кладовищ та організація нового на півночі території проектування.

За даними Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА станом на 01.01.2016 р. об’єкти ПЗФ як існуючі планувальні обмеження  в межах території селищної ради відсутні. За межами проектної території, на північно-східній окраїні,  в заплаві р.Рудька (на землях Козельщинської селищної ради), розташований гідрологічний заказник “Ударник”, площею 39 га.

Висновки:

Аналіз містобудівної ситуації та представлених матеріалів дає підстави зробити наступні висновки:

1. Ділянка ДПТ, в межах Новогалещинської селищної ради, знаходиться в західній частині Козельщинського району. Селищна рада потрапляє в межі Кременчуцького залізорудного басейну покладів залізної руди Біланівського та Галещинського родовища, яке підлягає розробці. Територією ділянки проходять важливі транспортні комунікації (автомобільні, залізничні) та інженерні комунікації.

2. Біланівський ГЗК отримав ліцензії на розробку Біланівського родовища залізистих кварцитів і Галещинського родовища.

3. Відповідно до містобудівної документації, «Схеми планування території Козельщинського району Полтавської області», невелику частину території Новогалещинської селищної ради займає промислове утворення, що формується на базі видобутку залізної руди Кременчуцької магнітної аномалії. Предбчається до розміщення в західній частині селищної ради –Новогалещинської шахти та відводу залізниці до Біланівського ГЗК. Таким чином можна зробити висновок, що розміщення об’єктів ГЗК Біланівського та Новогалещинського родовища не протирічить містобудівній документації.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, НА ЯКІЙ ПРОПОНУЄТЬСЯ РОЗМІСТИТИ ОБ’ЄКТИ БІЛАНІВСЬКОГО ГЗК

Біланівське залізорудне родовище розташоване в Кременчуцькому районі на північ від Єристівського родовища і також відноситься до родовищ Кременчуцької магнітної аномалії. Гірничий відвід Біланівського родовища охоплює територію Бондарівської сільської ради Кременчуцького району та Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська Полтавської області.

ТОВ «Біланівський ГЗК» одержав ліцензію № 3572 від 20.12.2004 р на розробку Біланівського родовища залізистих кварцитів до 20.12.2024 року та дозвіл № 127 Полтавської обласної державної адміністрації на збирання матеріалів для узгодження місця розташування об’єктів інфраструктури Біланівського ГЗК.

Враховуючи конфігурацію, кількість запасів в кінцевих контурах кар'єра, а також обсяги при розкритті, Біланівське родовище залізистих запасів передбачено відпрацьовувати відкритим способом.

На території в межах Новогалещинської селищної ради потрапляє лише частина відводу залізниці.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, НА ЯКІЙ ПРОПОНУЄТЬСЯ РОЗМІСТИТИ ОБ’ЄКТИ ГАЛЕЩИНСЬКОГО РУДНИКА

Кременчуцьке (Галещинське) родовище залізних руд розташоване в центральній частині Кременчуцької магнітної аномалії, на території Козельщинського району Полтавської області, являється сировинною базою ТОВ «Біланівський ГЗК». Поклади руди приурочені до вузької смуги північно-східного залягання, протяжністю 4 км.

На півдні межа родовища простягається по південній околиці с. Ревівка, на півночі в 0,5 км південніше с. Василівка, на заході обмежене Галещинським розломом, на сході – гранітоїдами дніпровського комплексу.

Поблизу родовища розміщені наступні населені пункти: с. Горбані, смт. Нова Галещина, с. Ревівка, с. Василенки, с. Заруддя.

Галещинське родовище відноситься до категорії родовищ зі складними інженерно-геологічними умовами.

За результатами ТЕО «Разработки Кременчугского (Галещинского) месторождения железных руд (ООО „Южгипроруда”, 2012 год)» було прийняте рішенні про доцільність застосування підземного способу розробки родовища.

Розробку родовища передбачається проводити в два етапи.

На території в межах Новогалещинської селищної ради потрапляє лише частина відводу залізниці та частина виробничого майданчика Новогалещинської шахти.

 

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

Розподіл території за функціональним призначенням

На території Новогалещинської селищної ради (в межах с. Горбані) планується розмістити частину Новогалещинської шахти та відвід зализниці Біланівського ГЗК (в західній частині селищної ради в новій межі смт. Нова Галещина).

Таким чином перспективний розподіл території в межах детального плану (в межах Новогалещинської селищної ради) частково буде залежити від будівництва інфраструктури Біланівского ГЗК.

Перспективний розподіл території наводиться на І та ІІ етапи виконання детального плану (у відповідності до ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»). І етап реалізації ДПТ – 3-7 років, (що включає в себе перший та другий етапи розкриття) та ІІ етап реалізації ДПТ  – 15-20 років (етап експлуатації кар’єру) при цьому показники трансформації території відбудуться вже на І етапі. На перспективу передбачається збільшення території населених пунктів, яка становитиме 988,7 га (збільшиться селище Нова Галещина до 700,8 га, частково зменшиться с. Велика Безуглівка – 96,0 га, залишиться в існуючих медіж с. Горбані – 191,9 га). Території за межами населених пунктів становитимуть 648,6 га.

Виробнича сфера

Переспективи розвитку виробничого комплексу тісно пов’язані із розвитком ТОВ «Біланівський ГЗК» та розробкою Кременчуцького (Галещинського) родовища залізних руд. Передбачається, що чисельність працюючих, за умови максимального завантаженя підприємств, на 2 етап становитиме близько 2,8 тис осіб на Галещинському родовищі, більша частина рудника розміщуватиметься на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району.

Характеристика видів використання території

Зона розміщення населених пунктів

На перспективу передбачається розширення території селища Нова Галещина із додатковим розташуванням сельбищних територій.

Сільськогосподарська зона

Сільськогосподарська зона розташована по всій території селищної ради, крім західної частини в якій передбачається розміщення Галещинської шахти. До її складу входять землі сільськогосподарського призначення, надані для потреб сільського господарства (розпайовані) та території сільгосппідприємств.

Зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості

Зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості займає західну частину території Новогалещинської селищної ради. До її скдаду входить ТОВ «Біланівський ГЗК» та об’єкти Заруднянської ділянки Галещинського родовища.

Зона розміщення комунальних підприємств (зона кладовища)

Нове кладовище пропонується розмістити в північній частині селищної ради вздовж дороги на с. Василівка.

Зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури

Зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури включає в себе дороги, комунікаційні коридори та магістральні мережі інженерної інфраструктури.

Встановлення режиму забудови території для перспективної містобудівної діяльності

Забудова та благоустрій території в межах ДПТ передбачається на основі переліку переважних, супутніх та допустимих видів забудови, єдиних умов та обмежень, що діють у межах території ДПТ.

1. В коридорах проходження магістральних мереж інженерної інфраструктури та їх охоронних зонах, в охоронних зонах споруд інженерної інфраструктури:

1.1. Магістральних водоводів, газових мереж:

- обов’язкове проведення заходів щодо утримання та експлуатації інженерних мереж;

- забороняється будівництво будівель та споруд в охоронних зонах магістральних мереж;

- забороняється будівництво, вирубання дерев, встановлення огорожі, проведення земляних робіт на глибині понад 0,3м, розрівнювання ґрунту без письмового дозволу підприємства, якому підпорядковані мережі.

1.2. Об’єктів водопровідної, газової інфраструктури.

- обов’язкове проведення заходів щодо утримання та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури;

- забороняється будівництво будівель та споруд в охоронних зонах об’єктів;

- забороняється проведення будь-яких робіт в охоронних зонах об’єктів без письмового дозволу підприємства, якому підпорядковані відповідні об’єкти.

2. На забудованих територіях населених пунктів та територіях, призначених для розвитку населених пунктів організація забудови повинна здійснюватись виключно відповідно до затвердженої містобудівної документації.

3. Розвиток території промислового утворення повинен здійснюватись лише у відповідності до затвердженої проектної документації, містобудівних умов та обмежень.

4. Освоєння територій сільськогосподарського призначення повинно вестись з максимальним дотриманням природоохоронного законодавства.

 

Переважні, супутні і допустимі види використання території, містобудівні умови та обмеження

Зона розміщення населених пунктів

Переважні, супутні та допустимі види використання в цій зоні повинні визначатися відповідно до планів зонування території населених пунктів, що виконується на підставі генеральних планів.

Сільськогосподарська зона

До зони входять, землі сільськогосподарського призначення, надані для потреб сільського господарства, інші землі, що призначені для згаданих цілей відповідно до містобудівної документації.

Переважні види використання:

  1. сільськогосподарські підприємства;

  2. ветеринарні клініки, аптеки;

  3. тепличні господарства;

  4. розсадники;

  5. сільськогосподарські угіддя (рілля, сади, городи, сіножаті, пасовища, тощо);

  6. лісосмуги;

  7. багаторічні насадження;

  8. водойми.

Супутні види використання:

  1. інженерні комунікації;

  2. транспортні комунікації;

  3. земельні ділянки, надані громадянам для ведення господарства, в тому числі, фермерські;

  4. земельні ділянки, надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства;

  5. земельні ділянки, надані іншим несільськогосподарським організаціям для ведення сільського господарства.

Зона розміщення об’єктів гірничодобувної промисловості

До зони входять території, на яких розміщуються об’єкти гірничодобувної промисловості ТОВ «Біланівський ГЗК» та Заруднянської ділянки Галещинського родовища.

Зона формується в межах виробничих територій, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови.

Переважні види використання:

  1. шахти,

  2. проммайданчики;

  3. транспортні та інженерні комунікації (відводи під розвиток доріг та залізничних колій, прокладення інженерних комунікацій), що пов'язані з функціонуванням даної зони;

  4. споруди інженерної інфраструктури, що пов'язані з функціонуванням даної зони;

  5. зелені насадження спеціального призначення.

 

Зона розміщення комунальних підприємств (зона кладовища)

Переважні види використання:

1.         місця традиційного захоронення;

2.         культові споруди;

3.         обрядові споруди;

4.         колумбарії;

5.         озеленення території, благоустрій.

 

Супутні види використання:

  1. споруди інженерно-транспортної інфраструктури, що необхідні для функціонування кладовища;

  2. зелені насадження спеціального призначення.

Допустимі види використання

(потребують спеціального дозволу або погодження):

  1. автомобільні стоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів, для обслуговування об’єктів зони.

Зона розміщення об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури

Типи зон транспортної та інженерної інфраструктури встановлюються в залежності від виду та параметрів споруд та комунікацій, що розміщуються, а також обмежень на використання відповідних територій з урахуванням вимог щодо попередження їх негативного впливу на довкілля.

 

Основні принципи планувальної організації території

Основні планувальні та композиційні рішення визначені напрямками існуючих транспортних зв’язків, місцеположенням району проектування в Козельщинському районі та планувальними обмеженнями, що діють на території детального плану.

На територію Новогалещинської селищної ради, в межах якої виконується детальний план, потрапляє вісь першого рангу – міжнародна автомобільна дорога державного значення Олександрія-Полтава, яка проходить вздовж південно-східної межі ДПТ Новогалещинської селищної ради, та осі другого рангу, до яких відносяться автодороги місцевого значення (обласні): Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - а/д М-22, яка перетинає територію селищної ради в широтному напрямку, Василівка – Нова Галещина – Пришиб, що має вихід на автодороги: міжнародну Олександрія – Полтава, а також двоколійна електрифікована залізнична магістраль Кременчук – Полтава.

Однією з особливостей сселищної ради є те, що практично половина території селищної ради, в південній її частині, зайнята територією населених пунктів, які межують між собою, коридорами транспортних та інженерних комунікацій. Вільною територією сільськогосподарського використання є лише північна частина селищної ради.

Одним з планувальних недоліків території є відсутність в межах селищної ради великих масивів лісів та інших зелених насаджень придатних для формування зон короткочасного та довготривалого відпочинку. Лише в східній частині селищної ради передбачається формування рекреаційної зони (відповідно до Схеми планування території Козельщинського району).

Рішення, прийняті в детальному плані території спрямовані на вдосконалення існуючої планувальної структури району та на врахування рішень, прийнятих в попередній містобудівній документації.

Передбачається вдосконалення магістральної мережі селищної ради, зокрема, реконструкція та розширення існуючих автодоріг. З метою охорони довкілля пропонується організація санітарно-захисних зон від основних промислових об’єктів.

Житловий фонд та населення

Існуючий житловий фонд смт. Нова Галещина становить 48,9 тис.м2, на розрахунковий період житловий фонд становитиме  – 81,0 тис.м2. Існуюча чисельність населення  – 2,6 тис. осіб, на розрахунковий період чисельність населення становитиме - 3,0 тис. осіб.

Існуючий житловий фонд с. Велика Безуглівка та с Горбані становить -  12,7 тис.м2 (житловий фонд с. Велика Безуглівка – 6,8 тис.м2, с Горбані – 5,9 тис.м2) на розрахунковий період житловий фонд становитиме  – 23,0 тис.м2.

Населення існуюче – 500 осіб (с. Велика Безуглівка - 266 осіб, с. Горбані – 234,0 осіб), на розрахунковий період чисельність населення становитиме близько 1,0 тис. осіб.

Чисельність населення Новогалещинської селищної ради становить 3,1тис. осіб, на розрахунковий період 4,0 тис. осіб. Існуючий житловий фонд – 61,6 тис.м2 , проектний 107,0 тис.м2.

 

ОХОРОНА ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

В роботі «Пам’ятки археології на території Новогалещинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області», яка виконана Центром охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації згідно з договором № 314-15/8е/2015 від 5 жовтня 2015 р. до проекту «Детальний план території Новогалещинської селищної ради за межами населених пунктів в адміністративних межах Новогалещинської селищної ради Козельщинського району» наведено повний перелік пам’яток культурної спадщини, які знаходяться на території Новогалещинської селищної ради. Крім того, в цій роботі надано детальні рекомендації щодо заходів охорони пам’яток, що зберігаються та процедури дослідження пам’яток, що потрапляють в зону розвитку ТОВ «Біланівський ГЗК».

Основними об‘єктами, обстеженими у результаті розвідок, є поодинокі та інколи згруповані компактними «гніздами» чи невеликими «ланцюжками» кургани, що займають підвищені краї першої – другої терас, помітні миси і вершини невиразних місцевих вододілів. На останніх височать найзначніші з них, здебільшого із насипами чи підсипками скіфського часу, частина з яких (с. Горбані та смт. Нова Галещина) у XIХ – по поч. ХХ ст. була перетворена на кладовища. Знайомство українського населення з курганами, як могилами попередників на цій землі, а також брак вільних угідь для сільськогосподарського виробництва у місцевих общинах (що найголовніше), вже у той спричинило характерний для мікрорегіону факт влаштування саме на курганах хутірських або сільських кладовищ.

У межах Новогалещинської селищної ради відомо 11 археологічних пам’яток й об’єктів, в т. ч. комплексних: 14 курганів (6 насипів розміщені окремо, 8 – у складі 3-х курганних груп); є 2 поселенські пункти скупчення знахідок – місцезнаходження та рештки поселення доби пізнього бронзового віку і черняхівської культури. Розкопки на жодному з них не проводилися. Важливо зазначити, що на 2-х описаних курганах розташовані кладовища з похованнями жертв Голодомору 1932-1933 рр. Ці об’єкти є комплексними меморіальними і мають подвійний предмет охорони чи привід до їх постановки на облік.

 

ТРАНСПОРТНЕ ТА ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Транспорт

Транспортні зв’язки території Новогалещинської селищної ради з містами Кременчуком, Полтавою, Комсомольськом, смт. Козельщина та прилеглими населеними пунктами виконується переважно автомобільним  та частково залізничним видами транспорту.

Головний транспортний зв’язок території ДПТ Новогалещинської селищної ради забезпечує міжнародна автодорога державного значення Олександрія-Полтава, яка проходить вздовж південно-східної межі ДПТ  Новогалещинської селищної ради.

Крім міжнародної автодороги, територію Новогалещинської селищної ради обслуговують автодороги місцевого значення, які забезпечують автомобільні транспортні зв’язки з прилеглими населеними пунктами:

Обласні:

- Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - а/д М-22, має вихід на міжнародну автодорогу Олександрія – Полтава, переїзд через залізницю (в створі вул. Лугової) в межах смт Нова Галещина здійснюється в одному рівні;

- Василівка – Нова Галещина – Пришиб, має вихід на автодороги: міжнародну Олександрія – Полтава, обласну місцевого значення Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - і територіальну державного значення Бугаївка – Глобине – Фрунзівка – Манжелія – Козельщина. Переїзд  через залізницю в межах смт Нова Галещина  здійснюється в одному рівні.

Района:

 - із північної сторони до смт Нова Галещина підходить автодорога   Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - (М-22) – Ревівка, протяжністю 1,0 км.

Транспортний зв'язок смт. Нова Галещина з с. Верхня Жужманівка забезпечує районна автодорога М-22 – Верхня Жужманівка, протяжністю 2,2 км, яка проходить за межею ДПТ Новогалещинської селищної ради.

Слід визначити, що ділянки автодоріг державного та місцевого значення мають низькі технічні параметри. Автодороги потребують реконструкції та посилення.

Пасажирські перевезення (зовнішні і внутрішні) населення території Новогалещинської селищної  ради  забезпечуються приміськими автобусами, приватними мікроавтобусами та легковими автомобілями.

Залізничний транспорт

Необхідну частину зовнішніх пасажироперевезень виконує залізничний транспорт. Через територію селища Нова Галещина проходить двоколійна електрифікована залізнична магістраль Кременчук – Полтава. На залізничній лінії в межах селища Нова Галещина розташована ст. Галещина. В межах смт. Нова Галещина на перетині залізничної лінії з вуличною мережею функціонує переїзд в одному рівні  у створі вул. Лугової.

 

Проектні пропозиції

 

Автомобільні дороги, автомобільний транспорт

Проект передбачає вдосконалення дорожньої мережі, яка обслуговують  територію  ДПТ:

- реконструкція міжнародної автодороги  Олександрія-Полтава за параметрами І технічної категорії;

-  реконструкція ділянки обласної автодороги місцевого значення  О17 09128 Василівка – Нова Галещина – Пришиб від північної межі с. Горбані до північної межі Новогалещинської та від південної межі до с. Солониця  селищної  ради з розширенням проїзної частини з 6,0 м до 7,0 м (в межах смт Нова Галещина ділянка автодороги забезпечить функції магістральної вулиці).

З метою відведення частини транзитних транспортних потоків обласної автодороги Василівка – Нова Галещина – Пришиб за межі центральної частини селища, а також забезпечення безпеки руху транспортних потоків на перетині залізниці, пропонується подовження вул. Чехова до вул.Незалежності з будівництвом шляхопроводу тунельного типу на перетині залізничної магістралі Кременчук-Полтава. Остаточні рішення з розвитку магістральної вуличної мережі смт. Нова Галещина будуть прийняті в генеральному плані селища.

У зв’язку з розширенням промислового району з освоєння залізо-рудних родовищ Кременчуцької магнітної аномалії, територія прилеглої  Бондарівської сільської ради підлягає планувальним обмеженням,   обласна   автодорога місцевого значення Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - (М-22) на ділянці від с. Остапці до смт. Нова Галещина передбачена до ліквідації. Ділянка автодороги Запсілля – Бондарі - Нова Галещина - (М-22), яка проходить  в межах смт. Нова Галещина забезпечить функції магістральної вулиці (вул. Горького-вул. Центральна).

Додаткові транспортні зв’язки смт. Нова Галещина з прилеглими населеними пунктами забезпечать автодороги, які запроектовані в межах Бондарівської сільської ради: Ревівка-Заруддя, Ревівка-Василівка, нова Галещинська шахта - Заруддя –Запсілля.

Потрібні автобусні пасажироперевезення  (культурно-побутові, трудові поїздки) забезпечать автобуси приміських і транзитних маршрутів, які проходять по вул. Центральній смт. Нова Галещина. У подальшому для обслуговування населення Новогалещинської селищної ради, та прилеглих сільських рад передбачається будівництво автостанції п’ятого класу (територія 0,3 га) в районі залізничної станції Галещина.

Залізничний транспорт

У зв’язку з розміщенням промислового району, ліквідується ділянка залізничної лінії ст. Потоки – ст. Галещина від с.Кияшки (Підлужне) до південно-західної межі смт. Нова Галещина.

На існуючий залізничній ділянці, яка проходить в межах смт. Нова Галещина перебачається:

-  будівництво шляхопроводу тунельного типу в створі вул. Лугової;

- будівництво підземної пішохідної естакади в районі  залізничного вокзалу ст Галещина.

 

Водопостачання і каналізація

У межах території, що проектується, відсутні магістральні мережі водопроводу.

В смт. Нова Голещина джерелом водопостачання є підземні води. Загальна кількість свердловин 5 одиниць. З свердловин вода подається у водонапірні башти і у розподільчу водопровідну мережу міста, або у водопровідну мережу підприємства. Населення решти населених пунктів користується шахтними колодязями.

Централізовані мережі каналізації має смт. Нова Галещина. Від території забудови центральної частини та промпідприємств, за допомогою самопливних колекторів стічні води подаються на каналізаційну насосну станцію і далі на каналізаційні очисні споруди. На даний час вони знаходяться у занедбаному стані і працюють як поля фільтрації при 100% завантаженості. Загальна протяжність каналізаційних мереж складає 9,60 км, з них 55%  знаходяться у незадовільному технічному стані. У решті населених пунктів селищної ради відсутні централізовані мережі каналізації. Населення користується вигрібними ямами.

Забезпечення водою питної якості території, що проектується можливо на перший час від Михайлівського підземного водозабору, який також буде подавати воду на смт. Козельщина.

На розрахунковий період додатково від території промвузла, для якого планується будівництво будівництво магістрального водогону питної води «м. Комсомольськ-Промзона».

Основні заходи щодо забезпечення водою населених пунктів Новогалещинської селищної ради:

  • проведення робіт по оновленню затвердженню даних по запасам підземних вод з урахуванням всіх розташованих поблизу населених пунктів із залученням відповідних спеціалізованих закладів та організацій;

  • розробка спеціалізованим проектним інститутом техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) водопостачання населених пунктів Новогалещинської селищної ради, у якому повинно бути пророблено можливі джерела водопостачання селища (як підземні так і поверхневі), проведено кошторис варіантів будівництва водозаборів та водогонів, ділянки водопровідних споруд, наведено можливі строки будівництва систем водопостачання;

  • будівництво водогонів та водопровідних мереж в населених пунктах селищної ради, що потрапляють під вплив промвузла. 

Каналізування населених пунктів, які знаходяться на території, що проектується  планується за допомогою реконструкції існуючих мереж каналізації. Для нової забудови та забудови сіл Велика Безуглівка та Горбані планується будівництво системи самопливно-напірної мережі з перекачуванням стічних вод насосною станцією до очисних споруд каналізації смт. Нова Галещина. Очисні споруди, які розташовані на південно-східній частині селищної ради потребують реконструкції зі збільшенням потужності та модернізації технології очищення стічних вод. Поблизу їх, відповідно до рішень «Схема планування території Козельщинського району Полтавської області», планується будівництво каналізаційних очисних споруд для смт. Козельщина. Не каналізована житлова забудова повинна бути обладнана водонепроникними вигребами з вивозом відходів асенізаційним транспортом на очисні споруди побутової каналізації.

Основні заходи щодо забезпечення системою каналізації населених пунктів Новогалещинської селищної ради:

  • розробка проекту каналізації кожного населеного пункту селищної ради;

  • реконструкція та розширення існуючих каналізаційних споруд;

  • будівництво самопливних, напірних мереж каналізації, насосних станцій та локальних КОС.

 

Теплопостачання

 

На теперішній час, в межах ДПТ, об’єкти соціальної та бюджетної сфери мають власні котельні, теплопостачання житлової забудови здійснюється через індивідуальні джерела теплоти.

Основним паливом в теплогенеруючих установках є природний мережний газ.

Проектні рішення

Теплопостачання нового житлового фонду, закладів та підприємств обслуговування буде вирішуватись через використання автономних та індивідуальних систем теплопостачання.

З метою покращення екологічного стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів для теплопостачання об’єктів пропонується застосування теплових установок сучасного типу (теплогідромеханічні генератори, теплові насоси та інші). Для теплонасосних установок (ТНУ) джерелом низькопотенційного тепла можливе використання систем утилізації тепла на очисних спорудах каналізації, використання тепла ґрунтів, водоймищ. Покриття теплових навантажень пропонується через комплексне застосування ТНУ з геліосистемами.

З огляду на значне подорожчання енергоносіїв, в тому числі органічного палива, насамперед природного газу, варто розширити поняття паливної кон’юктури за рахунок наявного або доступного в районі нетрадиційних і альтернативних видів палива. Альтернативним паливом до газу залишається вугілля, торф’яні види палива. Інші види палива можуть розглядатися як допоміжні або резервні (вторинні речовини і замінники палива: генераторний газ, водовугільна суспензія, осади і мули очисних споруд, тверді побутові відходи та ін.).

Вибір варіанту системи теплопостачання об’єкту, кількість джерел теплопостачання, місця їх розміщення, вибір основного обладнання конкретизуються на подальших етапах проектування за техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, з урахуванням відповідних Технічних умов та інвестиційних пропозицій.

 

Газопостачання

 

На теперішній час газопостачання території ДП вирішено на базі використання природного мережного газу від ГРС “Нова Галещина”, котра підключена до відгалуження від магістрального газопровіду І класу “Диканька-Кременчук-Кривий Ріг” Ø700мм.

 

Проектні рішення

Подальший розвиток системи газопостачання в межах ДПТ, намічається з урахуванням нових споживачів, місць розміщення площадок нового житлового будівництва.

На базі мережного природного газу розглядається забезпечення таких категорій споживачів:

  • житлові будинки – для приготування їжі та гарячого водопостачання;

  • джерела теплопостачання – як паливо.

В межах ДПТ розмір витрат газу прийнято згідно проекту “Схема планування території Козельщинського району Полтавської області” та складе 8,26 млн.м3/рік, у тому числі на комунально-побутові потреби – 0,97 млн.м3/рік.

 

Електропостачання

Електропостачання існуючих споживачів Новогалещинської селищної ради здійснюється по існуючих лініях електропередачі 10-0,4кВ через трансформаторні підстанції 10/0,4кВ. Джерелом електропостачання Новогалещинської селищної ради є підстанція 35/10кВ «Потоки» (2´4,0МВА) та ПС 35/10кВ «Козельщина» (2´4,0МВА), живлення яких здійснюється від ПС-330кВ «Кременчук» по ПЛ-35кВ.

Для вирішення схеми електропостачання виконано розрахунок електричних навантажень: господарсько-побутові та комунальні потреби населення підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік на одну людину згідно норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», як для будинків з газовими плитами. При цьому прийняті нормативи враховують електроспоживання житловими будинками, громадськими закладами, підприємствами побутового призначення, вуличним освітленням тощо.

 

Електричні навантаження господарсько-побутових та комунальних потреб населення

Таблиця 3.3.5.1

№ п/п

Найменування

Одиниця виміру

Кількість одиниць

Розрахункове навантаження, МВт

Річне споживання е/е,

млн. кВтгодин

1

смт Нова Глещина

тис. осіб

3,0

0,70

2,85

2

с. В. Безуглівка та с. Горбані

тис. осіб

1,0

0,23

0,95

 

Разом

 

 

0,93

3,80

 

В даному детальному плані розглядаються території за межами населених пунктів, тому заходи з електропостачання та уточнені розрахунки електричних навантажень населених пунктів будуть визначені на наступних стадіях проектування, а саме в Генеральних планах.

Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови, для забезпечення надійного електропостачання рекомендується проведення наступних заходів:

  • для покриття навантажень надшахтного комплексу вентиляційного стволу №1 Галещиньської шахти, що знаходиться на території Новогалещиньської селищної ради, передбачається будівництво ПС 35/6кВ «№1», Живлення ПС 35/6кВ «№1» здійснюється по ПЛ-35кВ від перспективної ПС 150/35/6кВ «Галещина».

  • при необхідності, для розподілу електроенергії між споживачами передбачити спорудження необхідної кількості закритих трансформаторних підстанцій 6-10/0,4кВ з двома трансформаторами розрахункової потужності. Розташування, кількість, потужність ТП-6-10/0,4кВ та приєднання їх до розподільчої електричної мережі вирішується на подальших стадіях проектування згідно з Технічними умовами енергопостачальної організації. Електропостачання передбачено на напрузі 6-10-0,4кВ від нових та існуючих ТП-6-10/0,4кВ.

На протязі всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж 6-10кВ та 0,4кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.

При забудові проектних ділянок слід врахувати розташування існуючих повітряних ліній електропередачі 35-10кВ та передбачити улаштування технічних коридорів та охоронних зон, або винесення ліній за межі зони перспективної забудови чи переведення їх у кабельне виконання.

 

Інженерна підготовка та захист території Гідротехнічні заходи.

Існуючий стан

Територія Новогалещинської селищної ради розташована на лівому березі р. Псел (правий - крутий, лівий – пологий.  Загальна площа території, що розглядається у даному проекті, складає біля 738,4  га.

Територію пересікає р. Рудька (ліва притока Псла, відноситься до малих річок: площа басейну - 418 км2, загальна довжина – 58.5 км), яка  вологою долиною  (шириною 300-500 м) розділяє смт. Нова Галещина від  с.Горбані. Постійного водотоку річка не має, в посушливі роки майже повністю пересихає.

Забудована частина сіл представлена надзаплавними, в тому числі боровою, терасами з слабо розчленованим рельєфом. Абсолютні відмітки поверхні коливаються в долинній частині в межах 73-78 мБС, на плато підвищуються до 133 мБС.

Своє  природне  русло річка зберегла біля селища Нова Галещина.

У межах  території, що розглядається   протяжність річок становить:  р. Рудька – 4,4 км. 

Долина р. Рудьки подекуди заболочена, що сприяє утворенню озер - невеликих водойм, загальною площею 32,0 га. В озерах на дні залягає мул, влітку водойми заростають, а взимку – замерзають. Вода прісна, використовується для водопою та місцевого зрошення. Регулювання (розчистка) русла р. Рудьки та струмків не проводилася.

Ложа водойм, ставків та гідроспоруди (водопропускні споруди під дорогами та проїздами) знаходяться  у незадовільному санітарно-гігієнічному стані та не відповідають санітарно-технічним вимогам, потребують капремонту (у кількості - 7 шт.) та реконструкції.

Ставки та копанки частково замулені, верхів'я їх заросли вологолюбивою рослинністю, і перетворюються подекуди в болото, із середніми глибинами 0,5÷1,0 м.

Територія в межах ДПТ, відповідно до інженерно-геологічного обґрунтування частково характеризується високим заляганням рівня ґрунтових вод - від 0,5 до 3,0 м. Загальна площа підтоплення складає біля 278,0 га (разом із заплавними територіями).

В умовах низинного рельєфу з підвищеним заляганням ґрунтових вод сформувались  солонцюваті ґрунти.

Верхній шар представлений четвертинними та сучасними алювіальними піщано-суглинковими відкладами заплави та надзаплавних терас, які  сформувалися в умовах  діяльності  р. Рудька. Найнижчі ділянки заплави  виповнені озерно-болотними утвореннями (мули, замулені піски, торфи).

Ґрунти мають просадні властивості на орієнтовній площі біля 176 га.

Основним чинником активного формування техногенних форм рельєфу (кар’єрів, відвалів тощо) є промислові комплекси БГЗК та Галещинської шахти. Активне формування техногенних форм рельєфу в західній частині території (кар’єрів, відвалів тощо) пов’язано з розвитком промислових комплексів БГЗК, Галещинського рудника.

В цілому орогідрографічні особливості  зумовили слабку дренованість території, що ускладнює її освоєння, потребуючи складної інженерної підготовки.

Деякі ділянки борової тераси, літологічно представлені піщаними відкладами, які легко піддаються вітровій ерозії і потребують закріплення

Із несприятливих екзогенних геологічних процесів, у тому числі техногенного характеру, в межах території ДПТ найбільш виражені: підтоплення, заболоченість, місцями -  вітрова ерозія.

Окремі ділянки території,  передбачені даним ДПТ під забудову,  частково попадають в зону підтоплення. Підтоплені території (з рівнем ґрунтових вод 2,5  м від поверхні і вище)  займають  біля 10 % площі.

 

Проектні пропозиції

 

В результаті обстеження території, вивчення й аналізу природних умов, наявного картографічного матеріалу, враховуючи перспективи розвитку території ДПТ визначені наступні заходи та роботи щодо інженерної підготовки:

- захист від підтоплення;

- благоустрій існуючих ставків і водойм, ліквідація заболоченостей, регулювання русел струмків;

- протиерозійні заходи;

- проти просадні заходи;

- розчистка р. Рудки.

Крім того, на всіх ділянках будівництва, необхідно виконувати вертикальне планування та організацію поверхневого стоку; окремі невеликі ділянки з крутими схилами потребують проведення протиерозійних заходів, облісення та озеленення.

 

Захист від підтоплення

Як згадувалося вище, на окремих ділянках в межах ДПТ, спостерігається високе стояння рівня ґрунтових вод (підтоплення території - 278 га).

З метою поліпшення умов водного режиму передбачається здійснити комплекс заходів щодо зниження рівня ґрунтових вод, влаштувати ряд осушувальних каналів на першу чергу.

У боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод та для захисту від підтоплення будь-якої забудови рекомендується застосовувати: спеціальні заходи (влаштування дренажу) та заходи загального характеру (упорядкування поверхневого стоку), виконання гідроізоляції,  конструктивні заходи (будувати будинки без підвальних приміщень).

Для ліквідації підпорів, затоплення і підтоплення заплав струмків  необхідно здійснювати заходи з регулювання ріки та їх приток.

Виходячи з функціонального використання територій в межах ДПТ, даним проектом рекомендується здійснити зниження рівня ґрунтових вод на глибину (від проектної відмітки території) не менш чим на 2,5 м (згідно  п. п. 9.6-9.8 ДБН 360-92**  «Планування і забудова міських і сільських поселень».

Для захисту території від підтоплення необхідно виконати ряд наступних заходів:

- упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу: розчистка та регулювання струмків та водойм з відновленням їх пропускної спроможності та забезпеченням відводу вод з території села; створення під час реконструкції існуючої та нової забудови, нових мереж зливової каналізації;

- відновлення функціонування природних дрен (струмків),  існуючих дренажних систем (канав, каналів тощо) та  водопропускних споруд;

- капремонт та реконструкцію існуючих гідротехнічних  водопропускних споруд під магістральними дорогами (орієнтовно в кількості - 2  одиниць;

- упорядкування та підтримання в належному стані існуючого поверхневого водовідводу: розчистка та регулювання струмків та водойм з відновленням їх пропускної спроможності та забезпеченням відводу вод з території села; створення під час реконструкції існуючої та нової забудови, нових мереж зливової каналізації;

- посилення контролю за роботою нових дренажних систем, за станом гідротехнічних  водопропускних споруд;

- своєчасний ремонт та заміна спрацьованого обладнання дренажних систем, гідротехнічних водопропускних споруд та захисних дамб вздовж рік та струмків (загальною протяжністю біля 28,0 км);

- впровадження комплексного підходу до розв’язання проблеми ліквідації наслідків підтоплення, будівництво систем інженерного захисту з одночасним виконанням заходів запобіжного характеру;

- дотримання законодавства щодо режиму використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та смуг відведення;

- забезпечення контролю за будівництвом та використанням земель на підтоплених територіях.

В разі освоєння під будь-яку забудову ділянок територій, що попадають у зону затоплення, необхідно, виконати підсипку таких територій до незатоплюваних відміток (проектна поверхня землі повинна бути на 0,5 м вище від 1% відмітки максимального рівня затоплення).

 

Благоустрій існуючих ставків і водойм, ліквідація заболоченостей, регулювання русел рік і струмків

З метою, ліквідації антисанітарних умов на існуючих ставках і водоймах, загальною  площею водойм біля 15,9 га, передбачається здійснити комплекс робіт із благоустрою, розчищення від вологолюбної рослинності, мулу,  поглибленню лож ставків і водойм, розчистку ділянки русла р. Рудьки, загальною  протяжністю 4,4 км.

Середня глибина ставків і водойм, відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, повинна бути, з урахуванням замулення, не менше ніж 2,5 м, що й пропонується  даним проектом.

Береги ставків і водойм пропонується  уположити і закріпити посівом багаторічних трав і посадкою деревинно-чагарникової рослинності.

Греблі й водоскидні (водопропускні споруди – труби та інші) споруди підлягають капітальному ремонту та реконструкції.

В межах ДПТ загальна кількість основних гідротехнічних водопропускних споруд/ГТС/ складає 6 одиниць; пропонується провести капремонт існуючих ГТС у кількості 7 одиниць.

Призначення існуючих ставків зберігається – комплексне (для культурно-побутових цілей, відпочинку й технічного водопостачання дрібних підприємств, рибництво, розведення водоплаваючої птиці, тощо).

Живлення ставків буде здійснюватися за рахунок поверхневого й підземного стоків. Обмін води в літньо-осінній період повинен здійснюватися 3-5 разів.

Ставки-копані підлягають благоустрою: необхідно виконати комплекс робіт з оздоровлення їх ложа, аналогічно до  рекомендованого комплексу робіт для ставків

Рішеннями даного проекту рекомендується виконати ліквідацію заболочених ділянок з існуючими природними водоймами, копанками   наступними  способами:

- виконати роботи з поглиблення й розчищення заболоченої ділянки в разі використання їх для рекреації тощо;

Вийнятий ґрунт рекомендується використовувати для підсипки заболочених ділянок на прилеглих територіях.

Ліквідації підлягають майже всі заболочені ділянки в межах території ДПТ – 7,5 га. Крім того, з метою попередження можливого виплоду малярійного комара, в разі прояву такого, на таких ділянках необхідно проводити протималярійні заходи.

Виконання робіт із благоустрою існуючих ставків та водойм, ліквідації заболоченостей рекомендується виконати, в основному, на першу чергу будівництва.

Заходи щодо ліквідації заболоченостей методом підсипки намічаються також на першу чергу будівництва.

Регулюванню підлягає русло р. Рудька,  протяжністю 4,4 км в межах ДПТ.

Вздовж р. Рудьки є дамби, протяжністю 14,2 км що  підлягають капремонту  та відновленню на окремих ділянках. Виконання регулювання русел рік та струмків рекомендується виконати в комплексі робіт із благоустроєм існуючих водойм і ставків. Пропонується влаштування зон відпочинку, одного пляжу площею 0,54 га в основному на озерах та на березі р. Рудька.

Потрібно провести роботи по терміновому видаленню пошкоджених  дерев,   що досягли своєї вікової межі вздовж берегів, як таких що можуть  викликати виникнення надзвичайної ситуації при  падінні в разі сильного вітру, а саме призвести до травмування людей та значних матеріальних втрат.

Заборонити проводити водогосподарські роботи без погодження з відповідними службами та без розробки відповідних проектів на проведення таких робіт.

На ставку в південно-східній частині території району є рибне господарство, яке на перспективу пропонується до покращання стану і водного об’єкта .

Загальна площа ставків і водойм, яка підлягає розчистці та благоустрою складає 15,9 га.

 

Протиерозійні заходи, рекультивація територій

У районі є ділянки, де спостерігаються ерозійні процеси. Процеси ерозійної діяльності мають місце в період інтенсивних атмосферних опадів.

Рекомендується виконати комплекс протиерозійних заходів організаційного і профілактичного характеру.  Ерозійні ділянки закріпити посівом багаторічних трав і посадкою деревно-кущової рослинності.

До протиерозійних заходів на цих ділянках також необхідно віднести організоване відведення поверхневих вод.

Просідання в лесових ґрунтах являє собою нерівномірні деформації переважно вертикального характеру, які відбуваються внаслідок суттєвої зміни фізико-механічних властивостей ґрунту під впливом дії вологи в умовах певного напруженого стану. Характер прояву і швидкість розвитку просадних деформацій створює великий вплив на деформації різних конструкцій будинків та споруд. Зволоження основи будівлі може викликати серйозні аварії будинків чи споруд та привести їх до стану повної непридатності для подальшої експлуатації.

Екологічні проблеми при будівництві на просадних ґрунтах полягають в:

  • зниженні міцності ґрунтів і активізація зсувних процесів;

  • деформації фундаментів і будівельних конструкцій при замочуванні ґрунтів основ;

  • розривах і розстикуванні в інженерних мережах, що сприяє збільшенню витоків;

  • затопленні (при витоках з водонесучих мереж) і зниження експлуатаційної придатності підвалів будинків, основи яких ущільнювалися важкими трамбовками;

  • погіршенні санітарно-гігієнічних умов при затопленні підвалів.

Активний сучасний розвиток гірничо-добувної галузі обумовлює значні ускладнення інженерно-геологічних умов  в зонах промислового освоєння. .

Як зазначалось, на території сусідньої Бондарівської сільської ради отримує розвиток потужний гірничодобувний комплекс  - Біланівський ГЗК та Галещинський рудник, експлуатація яких  супроводжується  значним навантаженням та суттєвою зміною навколишнього природного середовища,  утворенням великих фізичних параметрів техногенних форм рельєфу, порушення грунтів.

Рекультивація земель проводиться на землях, які зазнали змін в структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід внаслідок гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

На території Новогалещинської селищної ради є декілька ділянок порушеної поверхні землі загальною площеню 15,2 га (поля фільтрації, звалище ТПВ). Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими  відходами та їх захоронення на  не паспортизованих стихійних звалищах, які розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля.

Необхідно своєчасно вживати відповідні заходи з рекультивації порушених територій, особливо відпрацьованих і вже недіючих кар’єрів, звалищ.

На перспективу усі стихійні звалища підлягають закриттю, відпрацьована частина території існуючого сміттєзвалища або усе звалище (в залежності від заповнення)  підлягають проведенню робіт по рекультивації та санації, а також відновленню їх території.

 Заходи по відновленню порушених територій вибираються залежно від інженерно-геологічних умов, виду використання і типів порушення (повне і часткове засипання глибоких ям і виробок, розрівнювання зритих місць, озеленення, роботи по запобіганню подальшому руйнуванню порушених територій та ін. види робіт).

При проведенні рекультивації на усіх видах порушених територій необхідно проводити ретельне обстеження і виконання робіт по рекультивації згідно проектів, які повинні розроблятися спеціалізованими організаціями, на кожну конкретну ділянку порушених територій.

 

Заходи щодо оздоровлення навколишнього природного середовища

З метою забезпечення нормативного стану навколишнього середовища й екологічної безпеки населених місць в проекті планування території Новогалещинської  селищної ради передбачається комплекс організаційних та спеціальних природоохоронних заходів містобудівного характеру (з урахуванням пропозицій галузевих розробок та проекту  ОВНС для БГЗК):

-    планувальна організація території  з урахуванням всіх планувальних обмежень як зон  для регулювання та обмеження забудови; організація та благоустрій санітарно-захисних зон всіх господарчих об’єктів;

- вдосконалення та подальший розвиток транспортної інфраструктури сіл Новогалещинської с/ради, пов’язаної з територіальним розвитком гірничо-металургійної інфраструктури та розселенням людей (див. Транспорт);

- вдосконалення системи санітарної очистки території шляхом налагодження своєчасного збору та знешкодження побутових відходів; вирішення проблеми збирання побутових відходів з запровадженням системи роздільного збирання сміття; ліквідація стихійних звалищ та санація забруднених ними ділянок;

- розробка проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережних  захисних  смуг р. Рудька та інших водних об’єктів, винесення їх  в натурі; планувальна організація прибережної захисної смуги з дотриманням водоохоронного режиму та  благоустрій з максимальним озелененням (інженерне облаштування існуючої житлової забудови, організація зелених зон, благоустрій берегів тощо);

- санітарний благоустрій житлових зон: забезпечення ресурсами та інфраструктурою потреб водопостачання; налагодження системи каналізування з модернізацією та розширенням існуючих полів фільтрації, санітарної очистки, асфальтування доріг тощо;

- благоустрій територій кладовищ з дотриманням санітарних правил експлуатації (ДСанПіН 2.2.2.028-99); закриття існуючих в житловій забудові кладовищ та організація нового кладовища поза її межами (на півночі території с/ради);

  • розширення мережі та благоустрій зелених насаджень загального призначення за рахунок створення  нових зелених зон в житлових районах; забезпечення посиленого санітарного нагляду за існуючими та створення нових зелених масивів; озеленення території пилогазостійкими рослинами та закріплення ними пилових ділянок території; озеленення санітарно-захисних зон, створення зелених насаджень вздовж доріг та залізниці для захисту від шуму та загазованості житлових територій; фітооздоровлення зелених масивів та придорожніх смуг;

  • комплекс заходів з інженерної підготовки та захисту  території: захист території від підтоплення, ліквідація заболоченостей; налагодження гідрорекультивації висохлих боліт та озер з метою оздоровлення та ефективного використання цих територій;  утилізація та рекультивація відвалів після припинення підсипання порід, заліснення їх території тощо (згідно проекту ОВНС та розд. Інженерна підготовка та захист території).

 

ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ НА ПЕРШИЙ ЕТАП ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ

 

Перший етап проекту охоплює період  3-7 років (до 2022.р.).

На першому етапі передбачається смуга відводу залізниці в зв’язку із розвитком Біланівського ГЗК (введення в експлуатацію). На розрахунковий етап передбачається освоєння промислового майданчика  Новогалещинської шахти.

 

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

 

п/п

Назва показників

Одиниця виміру

Існуючий стан

Етап від 3 років до 7 років

Етап від

15 років до 20 років

1

2

3

4

5

6

1.

Територія Новогалещинської селищної ради, всього, в тому числі:

га/%

1637,3/100

1637,3/100

1637,3/100

1.1.

Територія і в межах населених пунктів

га/%

898,9/54,9

988,7/61,4

988,7/61,4

2.

Територія за межами населених пунктів

га/%

738,4/45,1

648,6/39,6

648,6/39,6

2.1.

Території виробничих та комунальних підприємств

га/%

19,3/2,6

5,9/0,9

5,9/0,9

2.2.

Сільскогосподарських підприємств

га/%

68,4/9,3

-

-

2.3.

Підприємства та організації транспорту, в тому числі:

га/%

52,0/7,0

52,0/8,0

52,0/8,0

2.3.1

залізничного «Південна залізниця»

га/%

16,0/31,0

16,0/31,0

16,0/31,0

2.3.2

автомобільного

га/%

36,0/69,0

36,0/69,0

36,0/69,0

2.3.

Водні поверхні

га/%

11,8/1,6

11,8/1,6

11,8/1,6

2.4.

Лісові насадження (зелені насадження)

га/%

22,9/3,1

22,9/3,5

22,9/3,5

2.5.

Заболочені території

га/%

13,0/1,8

13,0/2,0

13,0/2,0

2.6.

Рілля

га/%

385,7/52,2

385,7/59,6

385,7/59,6

2.7.

Луки

га/%

156,0/21,1

148,0/22,8

148,0/22,8

2.8.

Поля фільтрації

га/%

9,3/1,3

9,3/1,4

9,3/1,4

3.

Житловий фонд

тис.м2

61,6

107,0

107,0

4.

Населення

тис. осіб

3,0

4,0

4,0

5.

Водопостачання, загальна потреба у воді всього, в тому числі:

м3/добу

-

1171,24

1171,24

5.1

Вода питної якості

м3/добу

-

957,65

957,65

5.2.

Технічна вода

м3/добу

-

213,59

213,59

6.

Каналізація Сумарний об’єм стічних вод всього

м3/добу

-

948,64

948,64

7.

Електропостачання

 

 

 

 

7.1

Споживання сумарне, в тому числі:

МВт

-

0,93

0,93

7.2.

комунально-побутові послуги

МВт

-

0,93

0,93

8

Теплопостачання

 

 

 

 

8.1

Споживання сумарне

Гкал/год

-

4,14

4,14

9.

Газопостачання

 

 

 

 

9.1

Витрати газу всього, в тому числі:

млн.м3/рік

-

8,26

8,26

9.2

на комунально-побутові послуги

млн.м3/рік

-

0,97

0,97

 

 

 

 

 

ДолученняРозмір
plan_isnuyuchogo_vikoristannya_teritoriyi_novogaleshchinska_s.r.jpg98.07 КБ
proektniy_plan_vidkritiy_novogaleshchinska_s.r.jpg109.42 КБ
Наверх ↑