Інформування

Версія для друкуВерсія для друку

Гадяцький дитячий будинок реорганізують до 1 вересня 2020 року

 До нового навчального року всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються в Гадяцькому дитячому будинку, мають влаштувати в сім’ї. Про це на апаратній нараді в Полтавській облдержадміністрації повідомила директор Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко.

Гадяцький дитячий будинок Полтавської обласної ради функціонує з 1996 року. Займає територію більше 2 гектарів, де розташований двоповерховий головний корпус, ігрові, спортивні майданчики, господарські приміщення. Життєдіяльність закладу забезпечують 57 працівників.

Водночас кожного року кількість дітей у дитбудинку зменшується. Якщо у 2016-2017 роках там було 38 вихованців, то нині – 16 дітей із Полтави, Гадяча, Гребінківського, Кобеляцького, Глобинського, Решетилівського та Оржицького районів. За рік із дитячого будинку відраховано 7 дітей. Із них 2 повернуто батькам, 4 – на навчання в інші заклади,1 – влаштовано на виховання до дитячого будинку сімейного типу.

«Всі діти перебувають на повному державному забезпеченні, мають необхідні умови для виховання, а навчаються в Гадяцькій спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 імені Виговського на підставі угоди, – повідомила Олена Харченко. – Ми проаналізували контингент вихованців: це 4 дітей-сиріт та 12 дітей шкільного віку, позбавлених батьківського піклування. Крім того, у дитбудинку перебуває дві родинні групи (дві сестри та три брати). Троє вихованців закінчать навчання в 2020 році, ще 5 – наступного».

Із метою зміни системи інституційного догляду та виховання дітей на таку, що забезпечуватиме виховання дитини в сім’ї, Департаментом освіти і науки ОДА направлено лист голові Полтавської облдержадміністрації з проханням доручити службі у справах дітей облдержадміністрації організувати роботу щодо влаштування вихованців Гадяцького дитячого будинку в сім’ї.

У разі якнайшвидшого влаштування дітей у сім’ї та відсутності нових вихованців у закладі питання щодо припинення діяльності Гадяцького дитячого будинку або його реорганізації стане можливим до 1 вересня 2020 року.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

В області перерахували плату за споживчу теплову енергію та комунальні послуги у зв’язку зі зниженням вартості газу п’ять підприємств із восьми

 Про нарахування теплопостачальними підприємствами області плати за теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води для споживачів у зв’язку зі зміною ціни природного газу поінформував на апаратній нараді в ОДА заступник директора Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації Едуард Рева.

Розповів, що на Полтавщині такі послуги здійснюють 8 підприємств, із них 3 перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, 4 – у комунальній власності територіальних громад населених пунктів, 1 – у приватній власності.

«За грудень 2019 року перерахунок плати за споживчу теплову енергію та комунальні послуги відповідно до постанови Уряду у зв’язку зі зниженням вартості природного газу здійснили п’ять підприємств із восьми на загальну суму майже 41 мільйон гривень. Охоплено 101,3 тисячі квартир із загальної кількості 214,1 тисячі. Середня сума знижки в платіжці за грудень 2019 року на 1-кімнатну квартиру – 170-190 гривень, на 2-кімнатну – 250-280 гривень, на 3-кімнатну – 360-410 гривень, – поінформував Едуард Рева. – Не перерахували плату відповідно до постанови Кабміну «Теплоенерго» м. Горішні Плавні та «Житлово-комунальний комбінат с. Розсошенці Полтавського району». Ці підприємства ще на початку опалювального сезону з урахуванням ціни газу переглянули свої тарифи та зменшили їх відповідно на 14,4 % та 6,6 %».

Едуард Рева нагадав, що «Полтаватеплоенерго» – ліцензіат Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Підприємство працює за тарифами на теплову енергію, які встановлює вказаний регулятор.

«Оскільки вартість природного газу в період із травня по листопад 2019 року була нижчою від закладеної в чинних тарифах на теплову енергію, «Полтаватеплоенерго» додатково звернулось до НКРЕКП та надало необхідні розрахунки, в яких враховане зниження ціни природного газу не лише за грудень 2019 року, а за весь період зміни цінових показників газу – з травня по грудень 2019 року включно. Ми підготували лист, щоб НКРЕКП за спрощеною процедурою остаточно прийняла рішення», – додав Едуард Рева.

Він поінформував, що за попередніми розрахунками в січні 2020 року перерахунок може бути зроблений 6 підприємствами для 122,1 тисячі квартир на загальну суму близько 40,5 мільйона гривень. Середня сума знижки в платіжці за січень 2020 року становитиме від 10 % до 18 %, зокрема числі на 1 кімнатну квартиру – 100-190 гривень, на 2-кімнатну – 145-270 гривень, на 3-кімнатну – 215-400 гривень.

Відповідно до отриманих додаткових угод до договорів на постачання природного газу для вироблення теплової енергії вартість природного газу в січні 2020 року становила 5580,0 грн/1000 м3 (з ПДВ).

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

На Полтавщині 11 професійно-технічних закладів об’єднають у 5, а Кременчуцький навчальний центр № 69 ліквідують

 На апаратній нараді в облдержадміністрації розглянули питання модернізації професійно-технічної освіти області. Директор Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко розповіла про план розвитку мережі цих закладів і Стратегію створення нового освітнього простору професійної освіти на 2017-2020 роки, яка схвалена регіональною радою стейкхолдерів.

Освітня мережа Полтавської області вже значно змінилася. Починаючи з 2017 року, 42 заклади професійної освіти оптимізовані в 36. Це дало економію 2 235 тисяч гривень на рік. Нині у системі ПТО області нараховується 11 ліцеїв, 5 вищих професійних училищ, 4 центри професійно-технічної освіти, 12 ПТУ, 4 навчальних центри при установах виконання покарань.

З обласного бюджету фінансуються 23, з державного – 4, із бюджету Полтави – 9.

За словами Олени Харченко, у межах реорганізації закладів у Кременчуці створено Регіональний центр професійно-технічної освіти № 1 шляхом об’єднання двох ліцеїв та ПТУ. У Горішніх Плавнях – Вище професійне гірничо-будівельне училище на базі гірничого училища та будівельного ліцею. А також у Зінькові з’явився Регіональний центр професійно-технічної освіти (шляхом об’єднання Професійно-технічного училища № 25 м. Зіньків та Зіньківського професійного аграрного ліцею). У 2019 році до Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (м. Хорол) приєднано Професійно-технічне училище №53 с. Войниха Лубенського району.

«Станом на 1 січня 2020 року професійну освіту в області здобувають 9406 осіб. Протягом трьох років кількість учнів зменшилась на 2 тисячі, – розповіла Олена Харченко. – Це зумовлено низкою причин, серед яких демографічна ситуація, втрата привабливості та престижності деяких робітничих професій. Модернізація мережі профтехучилищ відбувається, орієнтуючись на потреби ринку праці та з максимальним задоволенням потреб викладачів, які бажають і надалі працювати в цій системі».

На 2020 рік теж заплановано реорганізацію ряду закладів професійної освіти. У Решетилівці утворять «Центр професійної освіти імені І.Г. Боровенського міста Решетилівка» шляхом об’єднання ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г. Боровенського» з Професійно-технічним училищем № 49 с. Красногорівка Великобагачанського району. У Гадячі створять ДНЗ «Гадяцьке вище професійне аграрне училище», об’єднавши «Гадяцьке вище професійне аграрне училище» з ПТУ № 27 м. Лохвиця та ПТУ № 32. У Карлівці з’явиться «Вище професійне училище» на базі ПТУ № 50 та Чутівського професійно-технічного училища № 55. Про реорганізацію вище перелічених закладів уже є накази МОН, тому процес розпочався.

Також у 2020 році планується утворення Лубенського лісотехнічного коледжу шляхом об’єднання професійного ліцею з лісотехнічним коледжем. Крім того, розглядається питання про приєднання учнівського та викладацького колективів Полтавського професійного ліцею сфери послуг до Полтавського центру професійно-технічної освіти. А ось Кременчуцький навчальний центр № 69 цього року ліквідують.

Перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін запитав, які планують ліцензувати спеціальності в закладах професійної освіти.

«Після оптимізації мережі в області з’явиться шість зовсім інших навчальних закладів – центрів практичної освіти, де вже будуть випускати молодших бакалаврів. Щодо спеціальностей орієнтуємося на ринок праці – є потреба в IT-спеціалістах, електрогазозварниках, слюсарях із ремонту автомобілів, які володіють комп’ютерними навиками, – повідомила Олена Харченко. – Директор кожного закладу отримав доручення ліцензувати нові спеціальності після проведення ради стейкхолдерів та із залученням роботодавців до розвитку професійної освіти».

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

Зміни шкільної освіти за новим законом «Про повну загальну середню освіту»

 На апаратній нараді в облдержадміністрації обговорили новації в шкільній освіті, які настануть після прийняття нового Закону України «Про повну загальну середню освіту». Директор Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко розповіла про зміни для вчителів та учнів, а також про розвиток закладів середньої освіти загалом.

Новації для учнів: гарантії рівного доступу до освіти; побудова індивідуальної освітньої траєкторії; додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів; право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності; вибір предметів учнями; три адаптаційні цикли навчання; більше прав для учнівського самоврядування; реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою; діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають право здобувати освіту в медзакладах.

Новації для вчителів: впроваджуватиметься реальна педагогічна автономія вчителя у створенні програм, розробці власної системи оцінювання та заохочення учня, підвищенні кваліфікації за власним вибором. Буде більше можливостей для зростання зарплати вчителя та педагогічної майстерності. Доплати для вчителів становитимуть від 10 до 20 % від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Запрацює педагогічна інтернатура для молодого вчителя.

Новації для батьків: безпечніше середовище для дітей. Батьки дітей з особливими потребами можуть супроводжувати сина чи дочку під час навчання.

Новації для освітніх управлінців: фінансова автономія кожного закладу; більше можливостей для підсилення шкіл педагогами; нові підходи до призначення директорів шкіл; контрактна основа для педагогів пенсійного віку. Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року (Із 560 директорів закладів загальної середньої освіти Полтавщини 127 – пенсійного віку).

В області створять ще 7 опорних шкіл

У 2020 році Полтавську область чекає продовження оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, адже утримання малокомплектних шкіл призводить до збільшення витрат. Загалом середня вартість утримання учня у школах районів та об’єднаних територіальних громад становить від 13 тисяч гривень до 67,5 тисячі гривень.

Нині в області налічується 134 школи з контингентом менше 50 учнів, які потребують трансформації у філії опорних закладів або закриття.

«Кількість опорних шкіл на 1 січня становить 62. За даними Міністерства освіти і науки область займає 3 місце в Україні за кількістю опорних шкіл. У 2020 році передбачається створення ще 7 опорних закладів (у Диканському, Полтавському, Лохвицькому, Котелевському районах та Нехворощанській Новосанжарського району, Піщанській Кременчуцького району об’єднаних територіальних громадах, смт Комишня Миргородського району). Відповідно до наданих місцевими органами управління освітою інформації прогнозується закриття, призупинення діяльності 15 шкіл (із них реорганізація у філії опорних шкіл – 5)», – повідомила Олена Харченко.

Із метою реалізації основних положень Закону необхідно оновити матерiально-технiчну базу шкіл з урахуванням сучасних технологій, зокрема навчальних кабінетів природничо-математичного циклу та інших дисциплін; здійснювати закупівлю шкiльних автобусiв для органiзацiї пiдвезення учнiв i педагогiчних працiвникiв до мiсця навчання, роботи та у зворотному напрямку.

 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

 

Наверх ↑